Деменція дуже часто стає причиною інвалідності літніх людей. Про те, за якими ознаками можна запідозрити розвиток цього захворювання у когось із вашого оточення, а також що являє собою ця хвороба, як допомогти людям із деменцією – розмова з лікаркою-психіатринею, психотерапевткою Лією Алексеюк.
– Ліє Вікторівно, які причини виникнення деменції?
– Деменція – це захворювання, при якому нервові клітини головного мозку поступово відмирають. Хворобу поділяють на два найпоширеніші види: спадкову – її ще називають Альцгеймера, та судинну, в більшості випадків – набуту. Зокрема, близько 70 відсотків всіх деменцій є наслідком виключно генетичного захворювання Альцгеймера. Воно проявляється у людей після 65 років. Але може й не проявитися, якщо людина веде здоровий спосіб життя, правильно харчується, не переживає стреси тощо. Тобто немає провокуючих факторів, таких як соматичні хвороби, ковід, черепно-мозкові травми… Судинна теж може виникнути внаслідок спадковості, але дуже в рідкісних випадках, наприклад, коли є спадкові дефекти самих судин. Здебільшого її діагностують у гіпертоніків, гіпотоніків, у людей, котрі мають патологію судин, хвору щитоподібну залозу, хвороби хребта, аутоімунні та інші супутні захворювання. І знову ж таки, деменція і в цьому випадку може не проявитися, якщо правильно її профілактикувати. Діагностують її здебільшого у людей віком після 55 років.
На фото з архіву лікарки: Психіатриня Лія Алексеюк наголошує, що у мозку людини є чимало вільних клітин, які можна і потрібно заповнювати, щоб якомога довше мати ясну пам’ять і здоровий глузд.
– Тобто у дітей цієї хвороби бути не може?
– Так. Але є виключення. До прикладу, маючи генетичну схильність, дитина потрапила в ДТП. І чи не спровокує аварія розвиток деменції – ніхто не може спрогнозувати.
– Деменція розвивається поступово чи раптово? І як її можна визначити?
– Ця хвороба має чотири стадії. На першій і другій вона майже ніяк не проявляється, і її можна виявити лише за допомогою тестів, які проводять психіатри. На третій стадії деменцію діагностують, коли людина хвора вже років десять. Тобто тоді невролог може зафіксувати перші ознаки недуги. Лікарі не можуть ставити такий діагноз, поки не страждає пам’ять, увага, концентрація. Четверта стадія – це зазвичай лежача людина. До цього вона поступово забуває їсти, ходити, пити ліки і так далі.
– Чи можна вилікувати деменцію?
– Це невиліковне захворювання. Проте є різні методи та способи, як максимально продовжити повноцінне життя. Наприклад, якщо людина помічає в себе перші ознаки захворювання або ж знає, що в її роду були родичі, які на неї страждали, вже може профілактувати хворобу. Згідно з кращими медичними практиками, найперше, що має бути – раціон, збагачений рослинними та риб’ячим жирами. А також необхідно вживати продукти, багаті на фолієву кислоту, магній та цинк. Обов’язково має бути навантаження на мозкову діяльність: робити математичні розрахунки, виконувати інтелектуальні завдання, вчити іноземну мову, вірші і таке інше. Словом, активно задіяти кору головного мозку. Де потрібно думати. Щоб мозок не був непотрібним. Бо коли він не задіяний, клітини відмирають і не відновлюються. А коли людина працює над собою, в неї є можливість активізувати порожні, не задіяні клітини головного мозку, і наповнити їх потрібною інформацією, тим самим продовжити життя свого мозку.
– А якщо симптоми продовжують погіршуватися?
– Якщо це хвороба Альцгеймера, тоді обов’язково потрібно звернутися до психіатра. Вже він призначить медикаментозне спеціалізоване лікування. А от підозрювати судинну деменцію ми можемо, коли в людини є серйозні супутні захворювання, вона перенесла травму або інсульт тощо. І коли людина помічає, що, до прикладу, в неї погіршилася пам’ять, а з часом з’явилося безсоння – тобто такі прояви, яких раніше не було. Як поліпшити стан? За міжнародними медичними протоколами таким пацієнтам радимо препарат на основі гінгко білоби. Це рослина, яка дуже добре впливає на судини. Пити його для профілактики потрібно 60 міліграм на добу три місяці. Затим місяць – перерва. І обов’язково зробити УЗД судин голови і шиї, щоб з֦’ясувати, чи все добре. Так профілактикувати можна довго, щоб не було ускладнень, щоб хвороба не прогресувала. І паралельно, звісно ж, має бути лікування основного захворювання. Крім того, і при Альцгеймера, і при судинній деменції має бути дозоване фізичне навантаження. Зарядка, прогулянка, плавання тощо, коли до головного мозку надходитиме максимально багато кисню. Можна починати з дихальних практик. Останнє дослідження ізраїльських психотерапевтів — якщо людина починає контрольовано дихати, вона зупиняє тривожність, і кора головного мозку сама починає відновлювати нервові клітини. Словом, звичайна гімнастика, дихальна гімнастика, харчування, багате на омега-3, магній тощо, а також тренування мозку призведе до зупинки хвороби.
– На які тривожні симптоми слід звернути увагу, щоб вчасно почати реагувати на хворобу?
– При деменції найперше страждає пам’ять. Люди забувають не те, що було колись, а те, що сталося тут і зараз: де поклав ключі, чи вимкнув світло, забув ім’я сестри… Причому, може і не згадати.
– Якщо говорити про важку стадію перебігу хвороби, четверту, як довго такі хворі можуть прожити?
– Це великою мірою залежить від того, чи є ускладнення. Якщо в людини є галюцинації, психози, то вона може дуже довго мучитися. Тому що перезбуджений мозок. Проблема в тому, що багато рідних звертається по допомогу до фахівців, коли вже третя-четверта стадія хвороби.
– Чи можна і як полегшити життя таким пацієнтам?
– Це хвороба, в яку мають залучатися рідні. І наскільки якісно вони це зроблять, залежатиме життя хворого на деменцію. Це колосальна робота оточення. Таких людей не можна ізольовувати, залишати наодинці. Потрібно постійно давати їм завдання, розповідати новини, радитися, словом, змушувати думати, залишати в центрі подій і уваги. Словом, більше потрібно приділяти часу бабусям, дідусям, піклуватися про батьків. Особливо, якщо вони мають хронічні захворювання. Бо турбота близьких – це запорука довгого і щасливого життя рідних.
