Вам також може сподобатися
Часом ми вважаємо, що лікування травами – безпечніше і дієвіше, аніж аптечними лікарськими препаратами. Насправді траволікування не завжди виправдане. Разом з тим, лікарські трави входять до складу багатьох препаратів, а настоянки з трав можуть бути хорошим помічним додатковим або й основним методом лікування. Також завдяки лікарським рослинам можна зміцнити імунітет, вони корисні для профілактики різних захворювань. Щоправда, перед тим як займатися траволікуванням, слід порадитися зі своїм лікарем.
Багато років займається вивченням лікарських трав та допомагає людям покращити здоров’я за допомогою трав’яних засобів травознай Федір Чернов. Федір Васильович має медичну освіту, деякий час працював лікарем. А від діда й батька перейняв знання та талант лікувати травами.
«Трави – це дар природи, який може бути ефективним у лікуванні різноманітних недуг, – каже Федір Васильович. – Однією з переваг їхнього використання є природність і м’якість дії рослин на організм. Вони допомагають зміцнити імунітет, покращують травлення, заспокоюють нервову систему та відновлюють силу після хвороби. Кожна трава має свої властивості. Але слід пам’ятати, що використання трав потребує знань і обережності. Деякі з них можуть мати протипокази або не взаємодіяти з іншими ліками. Тому перед використанням трав’яних препаратів важливо звертатись до досвідченого фахівця для консультації».
Просто так піти в ліс чи поле, назбирати лікарських трав і потім самостійно запарювати їх – не лише неправильно, а й небезпечно. «До збирання дикорослих лікарських рослин необхідно підходити зі знанням справи. Насамперед слід добре вивчити їхні ботанічні особливості, – радить травознай. – Термін збору необхідно приурочити до часу максимального накопичення у рослині цінних поживних та біологічно активних речовин. При передчасному або запізнілому зборі лікувальна сировина позбавлена терапевтичної дії. Травники, які споконвіку лікували людей, дуже чітко вибудували календар збору лікарських трав. Крім того, рослини, що ростуть уздовж доріг, залізничного полотна, у межах міст і сіл, найчастіше токсичні. Вони засвоюють і накопичують свинець із вихлопних газів та інші шкідливі речовини. Не можна збирати рослини біля тваринницьких ферм, компостних полів, цвинтарів, сміттєзвалищ. Не слід заготовляти також забруднені, запилені, пошкоджені комахами і хворобами, а також зів’ялі рослини, що зблякли і втратили природне забарвлення».
Також травознай радить враховувати стан погоди та час дня: «Заготівлю трави краще проводити в сухі сонячні дні, коли рослини зовсім обсохли від роси чи дощу. Коріння, навпаки, легше витягується зі зволоженого ґрунту, їх потрібно якнайшвидше очистити від землі і промити в холодній воді.
Листя їстівних рослин збирають, як правило, молодими та соковитими в пору їх росту та цвітіння, починаючи з весни, а збирання деяких рослин може тривати протягом усього літа. Листя зазвичай обривають вручну, вибірково, щоб не пошкодити стебло. Молоді пагони зрізають ножем чи ножицями. Складати зібране у поліетиленові пакети небажано, тому що рослини можуть швидко запаритися. Щоб рослина не загинула, не можна повністю обривати все листя, а дрібні листочки завжди слід залишати на стеблі. При збиранні листя не можна виривати трави з коренем. Рослини для лікарської сировини не слід збирати рано-вранці, коли ще не зійшла роса, або одразу ж після дощу, коли волога ще не обсохла. Змочена трава повільно висихає і темніє, втрачаючи цілющі властивості. Збирати різні види рослин потрібно окремо, не змішувати їх.
Квіти і суцвіття для харчових цілей годяться у період повного цвітіння, для лікувального застосування — на початку цвітіння: вважається, що у початковій фазі цвітіння вони багаті на біологічно активні речовини. Збирають квіти вручну, обриваючи руками кожну квітку, або спеціальними совками. Частину квітів і суцвіть потрібно залишити на рослинах. Плоди та насіння заготовляють, коли вони вже повністю дозріли. Дещо незрілим збирають насіння кмину. Соковиті плоди збирають рано-вранці або ввечері, обриваючи або зрізаючи лише цілком дозрілі, не пошкоджені. Щоб плоди не злежувалися в кошику, потрібно кожен шар перекладати гілочками цієї рослини».
Календар збору лікарських рослин
У червні збирають: алтей лікарський (листя), глід (квітки), волошку синю (квітки), звіробій продірявлений (трава), суницю лісову (плоди, листя), золототисячник малий (трава), кропиву дводомну (листя), липу серцеподібну (суцвіття), малину (плоди, листя), мати-й-мачуху (листя), м’яту перцеву (листя), кульбабу (трава), першоцвіт весняний (листя), полин гіркий (трава), пустирник п’ятилопатевий (трава), ромашку аптечну (суцвіття), смородину (листя), деревій (трава), фіалку триколірну (трава), хвощ польовий (трава), чорницю (листя).
У липні збирають: волошку синю (квітки), звіробій продірявлений (трава), суницю лісову (плоди, листя), золототисячник малий (трава), календулу лікарську (квітки), кропиву дводомну (листя), липу серцеподібну (суцвіття), малину (плоди, листя), мати-й-мачуху (листя), м’яту перцеву (листя), пижму звичайну (суцвіття), пустирник п’ятилопатевий (трава), смородину (плоди, листя), деревій (трава), фіалку триколірну (трава), хвощ польовий (трава), черемху (плоди), чорницю (плоди).
У серпні збирають: глід (плоди), оман високий (коріння), золототисячник малий (трава), календулу лікарську (квітки), кропиву дводомну (листя), перстач прямостоячий (кореневища), малину (плоди), м’яту перцеву (листя), кульбабу (коріння), горобину (плоди), смородину (плоди, листя), деревій (трава), хвощ польовий (трава), черемху (плоди), чорницю (плоди), шипшину (плоди).
