Люцерна не тільки забезпечує високоякісний корм для тварин, а й збагачує ґрунт азотом та покращує його структуру. Люцерна також є медоносною культурою, а ще її здавна використовують у народній медицині. «Є кілька способів вирощування цієї культури, – розповідає досвідчений агроном, городник із багаторічним стажем Вячеслав Шевчук. – Раніше найпоширенішим був підпокривний посів – це коли насіння люцерни висівають в одному масиві з іншою культурою, яку називають основною. У нас, як правило, овес. Його збирають на сіно чи на зерно, і залишається люцерна, яка вирощується кілька років. Тепер через засуху такий посів відпадає, тому що при нестачі вологи люцерна й інші багаторічні трави згорають у травостої. Є ще один варіант – чистий посів, тобто люцерну навесні висівають без покривної культури (без вівса чи ячменю). Але цей спосіб не завжди приводить до успіху, адже бур’яни стрімко ростуть, глушать люцерну чи іншу багаторічну траву. Потрібно вносити гербіциди, вести інтенсивну боротьбу з бур’янами. У зв’язку з теперішніми спекотними погодними умовами пропоную іншу технологію. Навесні на ділянці, яку плануєте засівати люцерною чи іншими багаторічними травами, сієте овес. Його потрібно скосити на сіно при викиданні волоті, до початку наливу зерном, інакше миші з’їдять це зерно і все сіно. Потім на цій ділянці нічого не робити, хіба що в дощовий рік відросте отава, і можна буде зробити другий укіс вівса. Десь у період від 19 до 28 серпня, коли температура повітря знижується, можуть випадати дощі, потрібно дисковою бороною або фрезою замульчувати ґрунт глибиною 5-8 сантиметрів. Оранка тут відпадає, бо сходів практично не буде, адже пересушується глибокий шар ґрунту. Потім висіяти люцерну, бажано сівалкою з дисковими сошниками. Так легше відрегулювати, витримати глибину посіву. Дисковий сошник не забивається пожнивними рештками. Якщо у традиційних посівах норма висіву становить 150-170 грамів на сотку, то при цьому способу норма повинна бути 170-200 грамів на сотку, тобто від 17 до 20 кілограмів на гектар. Після посіву обов’язкове коткування ґрунту для забезпечення кращого контакту насіння з вологою і щоб вирівняти глибину посіву – тоді і сходитиме все одночасно. Як правило, у цей період ні довгоносика, ні блішки нема, й посіви не потрібно обприскувати від шкідників. Крім того, я помітив: при пізньо-літніх посівах на люцерні чи інших багаторічних травах не розвивається повитиця – злісний карантинний бур’ян. Оскільки погодні умови у нас змінилися – морози настають на два тижні пізніше, посіяні у такий спосіб багаторічні трави встигають зійти, укоренитися, окріпнути й набрати поживних речовин для успішної перезимівлі. Навесні тільки залишається підживити селітрою. І ще – якщо осінь дощова, можна підкосити бур’яни і люцерну. У мене було так не раз. Люцерну, посіяну у такий спосіб, можна з успіхом вирощувати на ділянці протягом трьох-п’яти років».
Вячеслав Павлович стверджує: цей метод посіву люцерни ніде в літературі не зустрічав. До цього, за його словами, сам дійшов. «Я вже років з п’ять висіваю люцерну у такий спосіб, – запевняє він. – Рекомендую його односельцям, багато хто вже його опробував, одобрив. Перевірено: хто сіє у такий спосіб – має люцерну, хто ж використовує традиційну технологію – має проблеми».
Вам також може сподобатися
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
