Нічого не болить. Апетит є, сили – теж, хоч уже й не ті, що колись. На обстеження людина йде «про всяк випадок». А виходить з кабінету з діагнозом, якого ніяк не чекала, – цукровий діабет. Цього року таку новину почули майже сім тисяч українців.
Державна програма безплатного профілактичного обстеження «Скринінг здоров’я 40+» стартувала на початку 2026 року. Станом на 14 жовтня, як свідчить її офіційний сайт, обстеження пройшли понад 803 тисячі українців, заявок подали більш як два мільйони українців, а з бюджету на перевірку здоров’я виплатили понад 2,1 мільярда гривень.
Вам також може сподобатися
Перші підсумки Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) оприлюднило в серпні, коли обстеження пройшли більш як пів мільйона людей. Майже 73 відсотки учасників – у групі підвищеного ризику захворіти на діабет 2 типу. Майже сім тисяч дізналися про недугу вперше. У 71,8 відсотка – підвищений холестерин. Більш ніж 30 тисяч уперше почули від лікаря, що мають хвороби серця чи судин. А в кожного третього – підвищений тиск.
А чи позначилася на діабеті війна? Найсвіжішу відповідь дали науковці Національного медичного університету імені Олександра Богомольця. У березні 2026 року в журналі «Сучасна педіатрія. Україна» вони оприлюднили аналіз офіційної статистики дитячого діабету з 2011 до 2024 року. З’ясувалося, що серед немовлят першого року життя нових випадків діабету в роки пандемії ставало на 53 відсотки більше, ніж до неї, а під час війни – аж на 61 відсоток більше. Автори пов’язують це з поєднанням тривог, соціальних негараздів і навантаження на імунітет. Водночас таке дослідження показує лише зв’язок, а не доводить, що хворобу спричинила саме війна.
Відчули удар війни й дорослі. Команда українських ендокринологів опитала 1 193 людини з діабетом 2 типу з усіх регіонів і простежила, як змінювався їхній середній рівень цукру в крові за останні три місяці. За неповні два роки повномасштабної війни ֪– з червня 2022-го до лютого 2024-го – показник зріс із 7,8 до 8,4 відсотка, а найвищим був на сході та півночі.
Науковці з’ясували й те, в кого цукор повз угору найстрімкіше. Це люди, які пережили бойові дії чи окупацію, змушені були покинути рідну домівку, втратили близьких або чиї рідні зазнали поранень. А ще – ті, хто перестав регулярно перевіряти цукор, не ходив до ендокринолога, харчувався як вийде й мало рухався.
Ще масштабніші дані ця ж команда представила 2025 року на спільному конгресі європейських ендокринологів. Вони переглянули результати аналізів на рівень цукру понад 106 тисяч українців з 2021 до 2024 року. 2022-го, у рік повномасштабного вторгнення, середній показник різко підскочив: у чоловіків – із 6,01 до 6,88 відсотка, у жінок – із 5,77 до 6,24 відсотка. Згодом у чоловіків він майже повернувся до довоєнних значень. А в жінок знизився ненабагато і 2024 року все ще тримався вище, ніж до війни. Автори вбачають у цьому тривалий слід пережитого.
Пояснення просте й водночас страшне. У хвилини небезпеки організм викидає гормони стресу, які підвищують цукор у крові, – так тіло готується рятуватися. Коли ж тривога не відпускає місяцями, ця напруга вже не минає безслідно.
Скільки ж в Україні людей із діабетом? Торік на обліку перебували понад 1,3 мільйона людей. За даними Національної служби здоров’я України (НСЗУ), лише з початку 2026 року до 12 квітня лікарі виписали 367,6 тисячі електронних рецептів на інсулін, а пацієнти отримали за ними понад 712 тисяч упаковань.
У світі недуга теж наступає невпинно. За даними Міжнародної діабетичної федерації, 2021 року на діабет хворіли 537 мільйонів дорослих, а вже 2024-го – 589 мільйонів. За три роки – на 52 мільйони більше. До 2050 року, за прогнозом федерації, їх стане 853 мільйони. А витрати на лікування діабету та його ускладнень 2024 року вперше перевищили трильйон доларів.
…Цифри – холодні. Сухі. Безсторонні. Але за кожною – чиясь мама, батько, сусід, учителька, яка колись навчала читати. Тим, кому вже виповнилося сорок, варто не відкладати: подати заявку в «Дії» чи в ЦНАП, здати аналіз, почути правду вчасно. Бо війна й так забрала в нас забагато. Здоров’я віддавати їй не можна.
