Інколи громадяни знаходять помилку у своїх документах або це виявляють працівники тих чи інших установ. Таку ситуацію могли спричинити, зокрема, допущені технічні неточності через різні варіанти перекладу з російської на українську при зазначенні відомостей про особу. І тоді за необхідності оформлення майнових прав громадянина, як правило, виникають перешкоди. Як бути у такому разі? Роз’яснює юрист Андрій Розворук.

– Андрію Вячеславовичу, як зробити виправлення у правовстановлюючому документі?
– Перш за все слід з’ясувати, який це саме документ та ким він був виданий.
Правовстановлюючими документами є документи, які підтверджують юридичний зв’язок між майном (найчастіше нерухомістю чи землею) та його власником. Це можуть бути нотаріальні договори, наприклад купівлі-продажу, дарування, або свідоцтва, такі як свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя тощо. Однак помилки можуть бути допущені і у трудових книжках, свідоцтвах, які видають на підтвердження акту цивільного стану (народження, одруження, смерті тощо), в дипломах про здобуття освіти тощо. Для того щоб зменшити ризик допущення помилок, які потребують внесення виправлень в документ, слід одразу перевіряти правильність вказання персональних даних під час підготовки документів або після їх отримання. Варто зазначити, що не завжди, так би мовити, присутній «людський фактор». Змінюються правила правопису, міняється законодавство, судова практика у вирішенні того чи іншого питання. Скажімо до прикладу, трактування імені «Наталка», «Наталя», «Наталія» або по батькові «Луківна», «Лукінічна». І такі неточності в прізвищі, імені або по батькові дають обґрунтовані підстави для прийняття рішення про відмову, скажімо, нотаріуса в оформленні свідоцтва про право власності на спадкове майно або Пенсійного фонду про відмову у призначенні пенсії.
Не існує універсального способу внесення виправлення у документ, конкретний спосіб підбирають індивідуально у кожній справі. Однак можна узагальнити та сказати, що виправити помилку в документах зазвичай можна двома способами:
* у позасудовому порядку – звернутися до органу, який видав документ, із заявою про виправлення помилки. Так можна виправити помилку, лише якщо в документах, на підставі яких він видавався, цієї помилки не було і помилка була допущена саме з вини органу, який його видав;
* у судовому порядку – такий спосіб потрібно застосовувати, якщо у виправленні помилки відмовлено або така установа ліквідована та архівні документи не збереглися, а орган, в якому зберігається архівна справа, не наділений повноваженнями виправляти такі помилки.
– В яких випадках виправлення помилки в документі вирішується через суд?
– В кожному конкретному випадку має бути своє вирішення проблеми, яке не може бути однакове для всіх. Однак деякі ситуації можуть бути схожі. Наприклад, особа намагається оформити спадщину на будинок після смерті матері. Нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва, оскільки в свідоцтві про право власності на будинок, який належить матері, прізвище написано через «і» (Міхайленко), а в паспорті та свідоцтві про смерть – через «и» (Михайленко). Архів БТІ чи сільрада, які видавали документ, вже не існують, або архів не зберігся, тому виправити помилку в позасудовому порядку неможливо. У зв’язку з цим нотаріус може видати Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Тоді спадкоємець може звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно.
Існують випадки, коли людині вже винесли позитивне рішення суду про визнання права власності на майно. Проте в тексті самого рішення було допущено описку, наприклад, в одній цифрі номера квартири (квартира № 55 замість квартира № 54) або у прізвищі позивача. Державний реєстратор не може зареєструвати майно за таким рішенням, бо дані в паспорті і судовому рішенні не збігаються. У такому разі не потрібно починати новий судовий процес чи подавати апеляцію. Достатньо подати просту заяву про виправлення описки до того самого судді, який ухвалив рішення. Суд розглядає її і виносить ухвалу про виправлення описки в тексті рішення суду. Або, скажімо, рішення Пенсійного фонду України про відмову в призначенні пенсії у зв’язку з тим, що прізвище або ім’я чи по батькові заявника в трудовій книжці не відповідає паспортним даним заявника. Таке питання може бути вирішене шляхом звернення до суду в порядку адміністративного судочинства з відповідним позовом.
Знову зазначу, що конкретний алгоритм дій підбирається індивідуально у кожній справі. Однак у таких справах склалась стала судова практика, що за правильність заповнення і ведення трудових книжок відповідає роботодавець, а точніше – уповноважена ним особа, яка мала б здійснювати ведення трудових книжок. І це не може бути підставою незарахування страхового стажу або ще більше – у відмові заявнику у призначенні та виплаті пенсії. Тому можна просити суд скасувати це рішення Пенсійного фонду України та повторно розглянути заяву про призначення пенсії. У разі неточності імені в дипломі про закінчення вищого навчального закладу або закладу професійної освіти потрібно звернутись до навчального закладу або його правонаступника із заявою про виправлення помилки і залежно від отриманої відповіді діяти далі. Варіант перший: архіви збереглись і навчальний заклад уповноважений вносити зміни до диплома та вносить їх. Варіант другий: навчальний заклад реорганізований і він не є правонаступником закладу, в якому навчався заявник, про що навчальним закладом надається відповідна інформація. Варіант третій: навчальний заклад ліквідовано без правонаступництва. Тоді необхідно отримати інформацію з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про виключення навчального закладу з реєстру юридичних осіб.
– Які документи необхідно подати до суду для розгляду такої справи?
– Щодо документів, які необхідні для звернення до суду, то вони, знову ж таки, залежать від конкретної ситуації і конкретної людини. В разі звернення до суду слід подати відповідний документ процесуального характеру (наприклад, позовна заява або заява про встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження), який має відповідати вимогам процесуального законодавства. Слід сплатити судовій збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», якщо особа, що звертається до суду, не має пільг щодо його сплати. У кожному окремому випадку список додатків визначається індивідуально.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.



















