Вам також може сподобатися
Віктор і Ніна того вихідного літнього дня були, мабуть, на сьомому небі. Нещодавно вони заручилися, а сьогодні вибралися в місто й придбали весільні обручки. По вуха закохана у найкрасивішого хлопця в селі вісімнадцятирічна Ніна не знаходила собі місця від щастя, ніжного почуття, яке переповнювало її серце. Дівчина із нетерпінням чекала тієї миті, коли вони, навіки поєднавши свої долі, вже назавжди будуть разом.
Додому поверталася з коханим, ніби летіла на крилах. Автобус зупинився у центрі села, й щаслива сяюча Ніна, взявши попід руку Віктора, гордівливо йшла вулицею. Вона ловила лагідні погляди односельців, які милувалися закоханою парою і подумки бажали їм щасливого подружнього життя.
Погода зранку була сонячною, навіть спекотною, хоча з півночі насувалися невеликі темні хмаринки. Поки їздили до міста, ходили по магазинах, не помітили, як уже чорні важкі хмари заволокли усе небо. Уже в селі ні з того ні з сього зірвався сильний вітер, пориви якого гнули дерева, підштовхували перехожих. У повітрі запахло дощем. Щоб не змокнути, молодята прискорили ходу. Ось уже й домівка недалеко. Раптом знову налетів шквал вітру. Віктор і Ніна, взявшись за руки, вже бігцем дісталися подвір’я, почали відчиняти хвіртку, і тут сипонув град, та такий сильний, що аж страшно стало. Падав лід розміром з горіх, а то й більше. Барабанив по дахах будинків, капотах машин і твердій землі, завдаючи шкоди. Серце дівчини стиснулося від якогось невідомого болю, передчуття. Щось їй підказувало: така негода – не до добра, цей град віщує їм біду. Ця нав’язлива думка закралася в голові і вже не покидала Ніну.
Через місяць справили гучне весілля. Дехто заздрив молодим. Віктор був статним красенем, про якого мріяла не одна дівчина. До служби в армії він зустрічався з Ольгою, але, приїхавши з війська у відпустку, побачив її з другим хлопцем і розірвав стосунки. Оля потім просила пробачення, а Ніну вмовляла, щоб та відступилася від Віктора. Однак зраджене почуття відновити не вдалося.
Які можуть бути труднощі у молодих, які мріяли створити сім’ю і разом іти по життю? Все складалося наче добре, але у Ніни час від часу посилювалося тривожне відчуття, яке переростало в болюче очікування якогось нещастя.
Молоде закохане подружжя не відчувало часу – він стрімко летів у щасливих днях. Незабаром народилася донечка-сонечко, тож ще додалося турбот. Але які можуть бути труднощі у молодих, які мріяли створити сім’ю і разом іти по життю? Все складалося наче добре, але у Ніни час від часу посилювалося тривожне відчуття, яке переростало в болюче очікування якогось нещастя. І невдовзі горе чорним крилом накрило молоду жінку.
Війна… Ворог своїм брудним чоботом ступив на рідну землю. Й коханий з перших днів повномасштабного вторгнення пішов до війська. А невдовзі молода жінка отримала страшну звістку: Віктор загинув, прикриваючи побратимів. Ніна божеволіла від пекучого болю, від непоправної втрати – їй лише двадцять, а вона вже вдова з маленькою дитиною на руках…
І жінка знову згадала той віщий град, коли вони з Віктором щасливі поверталися додому з весільними обручками. Тільки тепер градом котилися сльози з її втомлених, зажурених очей…
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
