Дослідження підтверджують, що збільшення кількості бджолосімей і підвищення їх продуктивності вимагають поліпшення кормової бази для бджіл шляхом продовження безперервного сильного взятку.
Обов’язковою умовою для підвищення продуктивності бджільництва є збільшення посівів спеціальних медоносних культур та насадження медоносних дерев і чагарників. При цьому слід звернути увагу на створення квіткового конвеєру з медоносних рослин, що зацвітають послідовно одна за одною.
Підвищення продуктивності бджолиних сімей також здійснюється при застосуванні кочівлі пасіки до посівів сільськогосподарських культур, у сади та ягідники, в ліси, на луки та інші природні угіддя. Більша частина медоносних рослин у цих умовах може бути використана бджолами для отримання товарного меду.
Нектаропродуктивність багатьох плодових дерев відносно висока. Один гектар яблуневого саду або вишні за період цвітіння виділяє близько 50 кілограмів нектару з вмістом 40 відсотків цукру, тобто дає майже 25 кілограмів меду. Визначено, що один гектар аґрусу може дати 60-100 кілограмів меду, порічок – 50-90 кілограмів, малини – близько 250 кілограмів. Звичайно, коли при цьому стоїть гарна тепла погода. Досвід пасічників, які утримують пасіку у плодових садах, свідчить, що навесні бджоли збирають нектар з плодових і ягідних насаджень навіть при пониженій температурі.
Захисні лісосмуги також можуть стати потужним джерелом взятку для бджіл. Звичайно, якщо там висаджені медоносні дерева й кущі: верба, клен, акація, липа, калина. В безвзятковий період, коли лісосмуги відцвітуть, використовують медоноси лук і лісів, які за своєю медопродуктивністю не поступаються медоносам садів. Наприклад, конюшина біла – 60-80 кілограмів з гектара, кульбаба – 50, кропива глуха – близько 100, буркун – 150 кілограмів з гектара. Таким чином використання природних медоносів заповнює безвзятковий період.
Коли у вулики почнуть надходити нектар і пилок з квітучих дерев та рослин, для розширення використовують рамки з вощиною. Надалі їх систематично додають у міру відбудови стільників.
При утриманні сімей у багатокорпусних вуликах під час цвітіння садів ставлять додатковий корпус.
У безвзятковий період бджоли можуть нападати на інші сім’ї і викрадати у них корм. Тому огляд і підгодівлю слід проводити обережно, за короткий проміжок часу і наприкінці дня.
А строки посіву медоносів і видовий їх склад необхідно вибирати з таким розрахунком, щоб час цвітіння медоносних рослин співпадав з безвзятковими періодами. Так, можна посіяти фацелію під зиму – для утворення раннього взятку, або пізньої весни – для забезпечення бджіл в осінній безвзятковий період.
Врахування часу цвітіння медоносів, їх площ дає можливість пасічникам скласти схему кормозабезпечення й отримання з пасіки товарного меду, бо, як кажуть в народі, бджола носить мед з весни до осені.
Анатолій ВІННІЧУК, зоотехнік.



















