Півонія деревоподібна наприкінці весни вибухає пишним цвітінням великих яскравих запашних квітів, створюючи ефектне видовище. До того ж вона стійко переносить примхи погоди і невибаглива у догляді.
Квітникарка Людмила Сагієнко півонію деревоподібну вирощує вже майже вісім років, тож вона добре знає усі тонкощі догляду за нею. «Деревоподібна півонія завжди слугує яскравим акцентом саду, – стверджує Людмила Іванівна. – Це чудовий розкішний кущ з гарними великими (до 20-25 сантиметрів у діаметрі) квітами з п’янким ароматом, який відчувається і на відстані. Цвіте рясно, ароматно й до кінця осені навіть без цвіту милує око своєю красою. Тому півонію деревоподібну охоче вирощують на присадибних ділянках. Де б її не посадили – скрізь буде гарно.
Вам також може сподобатися
Стосовно того, де саме садити цю рослину, досвідчена квітникарка зауважує: їй найкраще виділити сонячне, захищене від вітру і протягів місце. Вона може рости також і в півтіні, але тоді його потрібно обирати так, щоб хоча б пів дня на неї світило сонце. Півонія деревоподібна віддає перевагу добре дренованим ґрунтам. Вона любить вологу, але потрібно, щоб вода не застоювалась. «Висаджувати її слід наприкінці серпня або на початку вересня, – наголошує Людмила Сагієнко. – Є кілька способів розмноження цієї рослини: насінням, відводками і поділом куща. Я зазвичай висаджую з насіння, яке збираю у вересні і одразу висіваю. Сходить воно на третій рік. Пересаджую рослину у дво- чи трирічному віці. При такому способі розмноження півонія деревоподібна зацвітає на п’ятий-сьомий рік після того, як її посіяли. Широко розповсюджений і спосіб розмноження відводками. Він досить простий і швидше дає результат. При такому способі робляться невеликі надрізи на нижніх відводках, які потім злегка прикопують. Ці місця треба активно поливати. Прикопана гілочка пустить корінчики, і вже наступного року її можна буде відкопати й посадити в новому місці. Півонія деревоподібна багато років росте на одному й тому ж місці і не любить пересаджування. Тому розмножувати її поділом куща я не раджу – рослина дуже важко приживається в такому випадку».
Людмила Іванівна звертає увагу на те, що коренева система у півонії деревоподібної поверхнева, і щоб вона не пересихала, її бажано прикривати скошеною травою, соломою чи тирсою, тобто мульчувати. Після поливу або дощу ґрунт необхідно розпушувати, але робити це треба так, щоб не пошкодити корені рослини.
З досвіду Людмили Сагієнко, ця рослина стійка до шкідників, хвороб, добре переносить холод. Правда, молоді ростки на зиму бажано захищати. «Мені подобається півонія деревоподібна, оскільки вона невибаглива, – зізнається Людмила Іванівна. – Я дуже люблю її квіти різних кольорів із надзвичайно приємним ароматом».
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
