Війна, яку в нашій країні розв’язала кремлівська влада, спричинила глибоку кризу здоров’я українців, що характеризується стрімким «помолодшанням» серцево-судинних хвороб (інфаркти у 30-35 років), масовим стресом, високим ризиком посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у 12-20 відсотків населення та фізичними недугами, такими як масове випадіння волосся. Після початку повномасштабної війни зросла смертність, зменшилася тривалість життя, а низка хвороб почали проявлятися у значно молодшому віці.
Ментальне здоров’я
Вам також може сподобатися
Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), майже половина людей, які залишаються в Україні, відчувають проблеми з психічним здоров’ям. Близько 39 відсотків мають діагностовані неврологічні розлади, пов’язані зі стресом. А в прифронтових регіонах рівень тривожності сягає 72 відсотків.
Міністерство охорони здоров’я спільно з ВООЗ зазначають, що від 12 до 20 відсотків населення можуть мати ПТСР або його прояви, але на початок 2026 року офіційно в електронній системі охорони здоров’я зафіксовано менше ніж 40 тисяч підтверджених випадків. Це може свідчити про недообстеження та низький рівень звернення по допомогу.
Фахівці відзначають, що близько 80 відсотків людей після важких подій здатні поступово відновитися завдяки природній психологічній резистентності – явищу, яке називають «посттравматичним зростанням».
Страждають серце і судини
Також лікарі фіксують суттєве зниження віку пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями: як серед військових, так і серед цивільних. До прикладу, інфаркти у 30-35 років, які раніше вважалися винятком, стають частішими. Кількість випадків артеріальної гіпертензії серед людей 25-40 років зросла на 15-20 відсотків порівняно з довоєнним періодом. Причиною медики називають постійний стрес, який підтримує високий рівень кортизолу й адреналіну, порушує сон і виснажує серцевий м’яз.
Через війну в Україні немає офіційної статистики щодо смертності від серцево-судинних захворювань. Тому лікарі продовжують оперувати цифрою в 67 відсотків, хоча це дані за 2021 рік. Лікарка-кардіологиня Ольга Срібна розповіла, що в Україні зростає поширеність серцево-судинних захворювань. За її словами, на це вплинули два головні чинники – пандемія COVID-19 та воєнний час. А стресові фактори та тривожні розлади мають негативні наслідки щодо підвищення поширеності серцево-судинних захворювань.
Онкологія та інфекційні захворювання
У МОЗ зазначають, що у прифронтових зонах спостерігається тенденція до діагностування раку на пізніших стадіях. Загалом, до великої війни і ковіду – у 2019 році – в Україні діагностували рак у 139 тисяч людей, майже половина з них – 61 тисяча – померли. У 2023 році 122 842 людини захворіли, а померли 44 523 людини. У 2024 році було 111 247 хворих і 42 646 померлих. Проте за ці роки мільйони людей покинули Україну чи опинились в окупації. За різними оцінками, це до чверті населення порівняно з початком 2022 року…
Війна також вплинула на поширення соціально небезпечних інфекцій. Щомісяця в Україні реєструють до 1 500 нових випадків туберкульозу. У прифронтових регіонах особливо загрозливою залишається ситуація з ВІЛ/СНІДом.
Станом на початок 2026 року, інформує Центр громадського здоров’я України, війна залишається ключовим чинником поширення туберкульозу через стрес, скупченість людей, обмежений доступ до медицини та зниження імунітету. У лютому 2026 року зареєстровано 1 131 новий випадок, причому близько 20% – лікарсько-стійкі форми, що вимагають тривалого лікування.
У МОЗ зазначають, що серед 1 081 нового епізоду туберкульозу у 987 людей виявлено легеневу форму захворювання, у 94 – поза легеневу. З них 818 чоловіків і 263 жінки. Крім того, 183 пацієнти мали ВІЛ-позитивний статус.
За даними Міністерства охорони здоров’я України, у 2025 році від причин, пов’язаних із ВІЛ та СНІДом, померли 1 094 людини, з яких 917 – безпосередньо від СНІДу. У січні 2026 року зареєстровано ще 82 смерті, пов’язані з ВІЛ-інфекцією, з них 64 – від СНІДу.
Найвищий рівень поширення ВІЛ на 100 тисяч населення станом на 1 січня 2026 року зафіксовано у Дніпропетровській (901,2), Одеській (773,4), Миколаївській областях (694,2) та у Києві (527,2).
Насамкінець: кремлівська навала змінила не лише економіку та демографію нашої країни, а й структуру захворюваності. Як наслідок – часті стреси, нестабільність, проблеми доступу до медичних послуг і психологічне виснаження роками вже формують нову медичну реальність. Тож експерти наголошують: питання здоров’я населення стає стратегічним чинником національної безпеки та післявоєнного відновлення.
