Незважаючи на те, що зараз важко передбачити, як ці війни вплинуть одна на одну, деякі аналітики вважають, що два конфлікти починають зливатися. Проте їхня взаємопов’язаність розширює зону нестабільності, що охоплює Європу та Близький Схід. Зв’язок між двома війнами закріпило і турне президента Володимира Зеленського країнами Перської затоки, де він уклав угоди про співпрацю з низкою країн.
«Конфлікти стали настільки взаємопов’язаними, що те, що відбувається на одному театрі військових дій, тепер має відчутний вплив на інший – цей факт підкреслюють європейські держави, які прагнуть уникнути втягнення у спіраль конфлікту на Близькому Сході», – пише британське видання The Guardian.
Вам також може сподобатися
При цьому є ознаки того, що США чинять більший тиск на Україну за її атаки на російські нафтові об’єкти, що утримують високу ціну на нафту, ніж на москву за постачання летальної зброї Ірану. Більше того, Трамп погрожував припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не допоможуть розблокувати Ормузьку протоку.
Як же відбивається на Україні війна американців і ізраїльтян з іранцями?
Найпершим і найбільш очевидним наслідком ударів США та Ізраїлю по Ірану стало скасування чергового раунду мирних переговорів у тристоронньому форматі Україна-США-росія. Зустріч планували провести в Об’єднаних Арабських Еміратах у перший тиждень березня, однак вона так і не відбулася.
На думку багатьох аналітиків, на сьогодні найбільше вигід від протистоянь в Ормузькій протоці має росія. Здебільшого завдяки високим цінам на нафтопродукти, через які страждає світова економіка. Проте Україна має свій важель впливу, щоб рашисти не отримали надприбутків – планомірно знищує нафтопереробну галузь, порти, через які експортується нафта і її похідні тощо.
Через конфлікт значно ослаб Іран – один з небагатьох союзників росії, який підтримував її війну проти України постачанням дронів, ракет і військових технологій. На початку війни Ізраїль атакував не лише ядерні об’єкти Ірану, а й заводи з виробництва балістичних ракет, маючи можливість методично вибивати весь його військово-промисловий комплекс, який активно працює в інтересах рф. Адже попри запевняння Ірану, що він не допомагає росії, українські військові не раз представляли докази використання рф іранського озброєння.
У відповідь на удари Тегеран розпочав атаки на сусідні країни, застосовуючи ракети й безпілотники. Відбивати атаки іранців взявся не лише ЦАХАЛ, а й збройні сили США. Відтак ракет «повітря-повітря» та зенітних бракуватиме. І Україна вже з цим зіткнулась, коли США перенаправили ракети APKWS, що призначались Україні, на Близький Схід. Для перехоплення іранських ракет та шахедів, за словами президента України, розгорнуті на Близькому Сході системи ППО Patriot лише за перші три дні використали понад 800 ракет. «Україна за весь цей час ніколи не мала стільки ракет для відбиття атак», – зауважив Володимир Зеленський.
Ця цифра справді вражає – і не лише через ціну: одна ракета типу PAC-3 для систем Patriot коштує близько 3,7 млн доларів. Не менш показовий і масштаб виробництва: за оцінками експертів, у світі нині виготовляють приблизно 580 таких ракет на рік.
«Ми маємо бути готові до того, що Іран може намагатися завдати якихось ударів по території України. І ми бачимо, що дійсно є приклади, коли їхні ракети летять там вже на кілька тисяч кілометрів, і до України вони можуть гіпотетично діставати», – вважає член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
Ще задовго до нової ескалації на Близькому Сході Київ не раз скаржився на дефіцит боєприпасів для Patriot. І ця залежність критична: саме ці системи залишаються фактично єдиним ефективним засобом перехоплення балістичних ракет, якими росія регулярно атакує українські міста та об’єкти критичної інфраструктури. В інтерв’ю BBC Зеленський прямо попередив: нова війна неминуче призведе до дефіциту ракет-перехоплювачів для Patriot, і це може стати для України серйозною проблемою.
Окрема проблема – фінансова. Бо після того як США під керівництвом Дональда Трампа фактично зупинили фінансову та військову підтримку України, головним джерелом фінансування Києва залишився Європейський Союз. Втім на тлі стрімкого зростання цін на енергоносії Європі дедалі важче буде підтримувати Україну – як політично, так і фінансово.
Натомість налагоджені оборонні відносини з країнами Перської затоки також можуть стати важливим джерелом фінансування для української оборонної промисловості. Нині Київ продає країнам Близького Сходу не лише дрони-перехоплювачі, але й морські дрони, системи РЕБ та програмне забезпечення. Адже Україна кров’ю здобула досвід у протидії ударним дронам типу «шахед».
«Україна намагається показати, що наші козирі полягають у тому, що ми є дуже міцною, гнучкою, швидкоадаптованою та виробничою економікою, яка може як захищатися від росії, так і захищати інші країни завдяки продажу систем озброєння», – пояснила голова Українського форуму Chatham House Орися Луцевич.
Загострення війни на Близькому Сході та блокування Ормузької протоки спричинили різке зростання цін на енергоносії й добрива, і це вже позначається на світовому аграрному ринку. Водночас для України це означає – подорожчання виробництва сільськогосподарської продукції та додаткове фінансове навантаження на аграріїв у період посівної кампанії.
На початку березня судноплавство через Ормузьку протоку, яка є однією з ключових артерій світової торгівлі, практично зупинилося. Попри те, що Україна безпосередньо не залежить від постачання добрив із цього регіону, вона, безумовно, відчуває наслідки глобальних змін. Адже через загальне скорочення пропозиції на світовому ринку ціни зростають і для українських споживачів. Ситуацію додатково ускладнюють внутрішні чинники. Зокрема, у 2025 році в Україні працювали лише два з шести великих підприємств із виробництва аміаку, а залежність від імпорту азотних добрив перевищувала 60%. Окрім цього, вплив мають воєнні ризики, високі ціни на енергоносії та нестабільна логістика, пов’язана з обстрілами портової інфраструктури.
У Національному банку прогнозують, що у 2026 році українські імпортери можуть витратити на закупівлю добрив приблизно на 140 мільйонів доларів більше. При цьому вплив зростання цін буде нерівномірним: ті господарства, які завчасно закупили ресурси, матимуть менше навантаження, тоді як інші змушені будуть працювати в умовах нових цін.
Зрештою, погрози Тегерана не можна ігнорувати. Втім не варто їх і перебільшувати, адже іранські ракети не кращі за російські, яким українська ППО успішно протистоїть.
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний прокоментував ризики нового масштабного конфлікту навколо Ірану. Так, для Києва є принаймні один позитивний сигнал – міжнародні партнери починають глибше розуміти питання безпеки та реальні механізми її забезпечення.
«Щодо України – є чи не єдиний явний позитив: окрім запрошення допомогти в організації системи ППО і вже скорого очевидного запрошення до організації бойових дій на землі, врешті до когось прийде і розуміння самого поняття гарантій безпеки і можливостей миротворчих контингентів», – пояснив Залужний.
Третя світова?
Вільям Спаніел, доцент кафедри політології Піттсбурзького університету, каже, що війни в Україні та на Близькому Сході ще далекі від того, щоб перерости у світову війну, «але це ще більше пов’язує результати на полі бою, і це матиме довготривалі наслідки для того, як розподіляються лінії фронту».
