Які основні правила спадкування? Які документи потрібні для вступу в спадщину? Як уникнути помилок, спорів у цьому процесі й не втратити своє право? Про все детально розповідає юрист Тетяна Дворська.
– Тетяно Миколаївно, насамперед визначимо: що таке спадщина?
– Спадщина – це майно (рухоме, нерухоме) та всі права і обов’язки померлої людини – спадкодавця, які після смерті переходять до спадкоємців.
– Які способи спадкування передбачені законодавством? Хто може претендувати на спадщину і в яку чергу? Що таке обов’язкова частка і хто має право на неї?
– Цивільний кодекс України (ЦКУ) передбачає два способи спадкування: за заповітом і за законом. Спадкування за заповітом – це коли людина ще за життя оформила заповіт, у якому визначила, кому саме і яке майно вона залишить після своєї смерті. Стаття 1235 ЦКУ дає право людині заповісти майно будь-кому. Спадкодавець сам вирішує, кому і що залишити. Спадкоємцем можна призначити будь-яку особу, навіть не родича. Заповіт складається у письмовій формі та засвідчується нотаріально. Можна позбавити спадщини конкретних осіб (крім обов’язкових спадкоємців). Обов’язкові спадкоємці – це категорія осіб, які мають право на спадщину за законом незалежно від змісту заповіту. Їх не можна повністю позбавити спадщини – вони отримують так звану обов’язкову частку згідно зі статтею 1241 ЦКУ, у якій йдеться про те, що обов’язкову частку у спадщині мають непрацездатні спадкоємці незалежно від заповіту в розмірі не менше половини від законної частки. До непрацездатних спадкоємців належать: неповнолітні діти спадкодавця; повнолітні непрацездатні діти; непрацездатна вдова або вдівець; непрацездатні батьки. Другий варіант спадкування – за законом, коли заповіт відсутній. У такому випадку спадкоємці визначаються згідно зі встановленою законом черговістю. Спадкоємці визначаються автоматично за законом. Спадкують лише родичі та інші особи, визначені законодавством. Відповідно до Цивільного кодексу України перша черга спадкоємців за законом – діти спадкодавця, чоловік/дружина, батьки; друга – рідні брати та сестри, дідусі й бабусі з боку обох батьків; третя – рідні дядьки та тітки; четверта – особи, які на момент смерті спадкодавця проживали з ним не менше 5 років; п’ята – інші родичі (до 6-го ступеня споріднення), а також особи, які не є членами сі’’ї спадкодавця, проте були його утриманцями не менше 5 років.
– Процедура вступу в спадщину передбачає кілька ключових етапів. Яких саме?
– Необхідно звернутися до нотаріуса за останнім місцем проживання спадкодавця протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Подати заяву про прийняття спадщини державному або приватному нотаріусу. Подати необхідні документи:
– паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
– свідоцтво про смерть спадкодавця;
– документи, що підтверджують родинні відносини (свідоцтво про народження, шлюб тощо);
– заповіт (якщо він є);
–документи на спадкове майно (державні акти, договори, техпаспорт, витяги з реєстрів тощо);
– довідку про останнє місце проживання померлого (за потреби).
Нотаріус перевіряє наявність заповіту та відкриває спадкову справу. Після закінчення шестимісячного строку він видає свідоцтво про право на спадщину спадкоємцям, які її прийняли. Заключний етап – державна реєстрація права власності. Якщо у спадщину переходить нерухоме майно (будинок, квартира, земельна ділянка), нотаріус або державний реєстратор реєструє право власності на спадкоємця.
– Які строки прийняття спадщини? Що робити, якщо строки пропущені?
– Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо шестимісячний строк пропущений, спадкоємець може прийняти спадщину за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які вже її прийняли, або звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, якщо пропуск строку був з поважних причин.
– Як уникнути помилок при оформленні спадщини?
– Щоб уникнути помилок при оформленні спадщини, варто дотримуватися кількох важливих правил: не пропустити шестимісячний строк, звернутися саме до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, з’ясувати коло спадкоємців, перевірити наявність боргів спадкодавця, зберігати всі документи та квитанції, не відкладати оформлення свідоцтва.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.


















