Щороку 8 серпня у світі відзначають День котів – свято тварин, які давно стали не просто домашніми улюбленцями, а справжніми друзями та компаньйонами. Вони живуть поруч із нами, зустрічають після роботи, зігрівають холодними вечорами, допомагають впоратися зі стресом і навіть лікують душевні рани.
Під час війни роль котів стала ще помітнішою. На передовій вони підтримують військових та допомагають боротися з гризунами. Деякі фронтові пухнастики стали справжніми легендами серед побратимів, отримали власні сторінки у соцмережах і тисячі прихильників. Не менш відомими є й коти, які живуть у магазинах, бібліотеках, музеях чи кав’ярнях, зустрічаючи відвідувачів і створюючи особливу атмосферу затишку.
Вам також може сподобатися
У кожного з них – своя історія. Одні пережили евакуацію та обстріли, інші стали талісманами колективів або справжніми зірками своїх міст. До Дня котів ми зібрали розповіді про пухнастих героїв фронту і тилу, які щодня нагадують нам про прості, але такі важливі речі – турботу, відданість і любов.
Бойовий кіт Шайбік
Один із найвідоміших чотирилапих героїв – кіт Шайба. Вже чотири роки він – побратим і вірний друг військовослужбовця Олександра Лящука. У 2022 році бійці знайшли двох крихітних кошенят, викинутих у селі на півдні України. У підрозділі вирішили забрати котиків. Одним із врятованих і став Шайбік, з яким Олександр ділився обідом. Пухнастик так і залишився зі своїм другом-військовим. Кличку кіт отримав через феноменальний апетит – він швидко ріс і незабаром перетворився на широкомордого красеня з пухкими щоками. Звісно, Шайба не ходить у розвідку і не виконує бойових завдань. Але статус «бойового кота», який за ним закріпився, цілком заслужений. Він робить дещо не менш важливе: лікує душі військових, допомагає знімати напругу. Згодом Шайбік отримав власне спеціальне спорядження: камуфляжну жилетку з українським прапором. Має він і вишиванку, у яку вдягається в особливі святкові дні. Українцям він відомий за фото і відео, які знімає Олександр і показує у соцмережах.
Влітку 2023 року під час перебування на Херсонщині Шайба раптово зник. Шукати кота в умовах прифронтової зони було надзвичайно складно через обстріли, величезні території та постійне переміщення військових підрозділів.
Олександр не здавався. Він оголосив про зникнення свого чотирилапого побратима та призначив винагороду за його повернення. Повідомлення поширили військові, волонтери, журналісти та тисячі небайдужих людей у соціальних мережах. Диво сталося майже через три тижні. Шайбу помітили біля позицій іншого підрозділу, де він спокійно проводив час у компанії місцевих котів.
Шайба разом з Олександром брав участь у заходах і допомагав привертати увагу до зборів на потреби Збройних Сил України та підтримки безпритульних тварин. За активну волонтерську діяльність Шайба отримав символічну волонтерську відзнаку. Шайба та Олександр не єдиний приклад піклування воїнів про братів наших менших. На передовій поруч із воїнами живуть сотні врятованих котів і собак. Тварини просто шукають тепло, їжу, безпеку та людину, якій можна довіритися. Бо людяність не зникає під бронею. Іноді вона тихо муркоче поруч.
Герич (Геральд) – хвостатий волонтер
Ще один легендарний кіт – Герич (Геральд) із Краматорська. Ще на початку повномасштабного вторгнення кошеня взяв до себе Кирило Люков, координатор волонтерського фонду. Кіт понад 20 разів їздив на передову разом із гуманітарними вантажами. Став улюбленцем багатьох підрозділів, а його фото та відео збирали мільйони переглядів. Завдяки популярності кота вдалося зібрати кілька мільйонів гривень на допомогу Збройним Силам України.
Ім’я Герич з’явилося через сіре хутро тварини. А коли оформлювали ветеринарний паспорт, лікарі попросили записати «серйозніше» ім’я. Так кіт офіційно став Геральдом.
Сторінка кота в соцмережах перетворилася на майданчик для благодійних зборів. Лише один з перших зборів приніс мільйон гривень, за які придбали чотири позашляховики для 80 окремої десантно-штурмової бригади. Згодом завдяки Геричу вдалося зібрати кілька мільйонів гривень на автомобілі, пікапи, дрони та інше необхідне обладнання для українських Захисників.
Блогер Степан
Харківський кіт Степан, мабуть, один з найвідоміших українських хвостиків. Він веде сторінку в інстаграмі, де має понад 1,5 мільйона підписників.
Родом Степан з Північної Салтівки. На початку великої війни після кількох днів у підвалах під обстрілами власниця вирішила виїхати зі своїм пухнастиком у безпечніше місце. Спершу Степан жив у Франції. У 2023 році разом з господаркою ненадовго повернувся до рідного Харкова. Проте у 2024-му через постійні обстріли знову виїхав за кордон, тепер вже до Німеччини. Й сьогодні живе у Німеччині разом з господаркою та кішкою Стефанією. Попри свій поважний вік (у листопаді 2025 року йому виповнилося 17 років), він продовжує вести активне медійне та соціальне життя. Степан перетворив свій блог на потужний інструмент допомоги Україні. Він регулярно відкриває збори коштів на евакуаційний транспорт для Збройних Сил України, гуманітарну допомогу та потреби українських притулків для тварин, які постраждали від війни.
Софія Володимирівна з Кривого Рогу
В одному з гіпермаркетів Кривого Рогу вже понад два роки живе загальна улюблениця – кішка Соня, або Софія Володимирівна. Чотирилапа пухнаста має посаду «представниці м’яких лапок» і стала знаменитістю для криворіжців. Кішку маленькою підібрали неподалік магазину два роки тому. За цей час вона стала невід’ємною працівницею закладу та місцевим талісманом. Кішка навіть мала власний бейджик з іменем.
«Вона працює за графіком: о дев’ятій робить обхід залу, обід – за розкладом, а під час тривоги йде до укриття. Обожнює корм із кроликом і ряжанку. Ми її всі любимо, вона навіть стала нашим позаштатним психологом», – розповідають працівники магазину.
Цьогоріч 26 липня росія вчергове атакувала Кривий Ріг. Через удар ворожого безпілотника в торговельному центрі спалахнула пожежа. На щастя, працівникам вдалося врятуватися. Дивом вижила і кішка Софія Володимирівна – таки недарма її вважають місцевим талісманом.
