Детально на запитання, що цікавлять наших читачів з приводу спадщини, її оформлення, термінів, коли це слід зробити і як правильно, відповідає Віталія Романюк, юрисконсульт юридичної клініки університету управління та права імені Леоніда Юзькова.
– Кого закон передбачає прямими спадкоємцями, котрі приймають спадщину автоматично?
– Спадщина може прийматися двома способами: згідно із написаним попередньо заповітом або за законом. Якщо діє другий спосіб, то в такому разі існує певна черга спадкоємців. Залежно від черговості особа прийматиме спадщину лише після того, як виявиться, що особи, які перебувають у попередній черзі, відсутні. Автоматичний вступ у спадщину передбачає, що спадкоємці стають власниками майна одразу після смерті спадкодавця, але для здійснення прав власності потрібне звернення до нотаріальної контори. Це зумовлено необхідністю засвідчити факт смерті, підтвердити спадкові права та провести інвентаризацію майна. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців після смерті спадкодавця не написав заяву-відмову від неї. Основою для автоматичного прийняття спадщини є факт постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на момент його смерті. Хоча прийняття спадщини відбувається автоматично, спільне проживання все одно треба нотаріусу підтвердити документально. Це потрібно зробити на етапі оформлення свідоцтва про право на спадщину. Як довести спільне проживання? Це можна зробити кількома способами: спільною пропискою за місцем спільного проживання – це може бути довідка з ЖЕКу, ОСББ або ЦНАПу про склад сім’ї. Якщо реєстрація спадкоємця і спадкодавця була в різних місцях, то довести спільність проживання можна, до прикладу, свідченням сусідів, спільними рахунками, листуванням, доказами спільного ведення господарства.
Хто ж належить до автоматичних спадкоємців? Це – чоловік/дружина, діти, батьки, брати, сестри, онуки – будь-який спадкоємець за законом або за заповітом, який на момент смерті спадкодавця постійно проживав разом із ним. Також автоматично приймають спадщину малолітні, неповнолітні, недієздатні, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена. Проте вони можуть відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, але на це має обов’язково дати дозвіл орган опіки та піклування. На практиці найкращим варіантом є подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса, щоб уникнути в майбутньому можливих проблем. Заява має бути подана протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця до державної нотаріальної контори чи до приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Це – останнє місце проживання спадкодавця. Якщо ж не подати заяву нотаріусу протягом пів року після смерті спадкодавця, то буде вважатися, що спадщина не прийнята і можна втратити право на спадкове майно, його можуть успадковувати інші спадкоємці.
– Як подати заяву нотаріусу для відкриття спадкової справи?
– Для цього потрібні такі документи: свідоцтво про смерть спадкодавця, паспорт та індивідуальний податковий номер спадкоємця, документи, що підтверджують родинні зв’язки із спадкодавцем, заповіт (якщо такий є), довідка про останнє місце проживання спадкодавця, документи на майно, яке було оформлене на спадкодавця (у цьому випадку нотаріус робить запит у необхідні органи та проводить підготовку для подальшого оформлення свідоцтва на право наслідування). Заяву про прийняття спадщини спадкоємець може податиособисто до нотаріуса або надіслати поштовим відправленням на адресу нотаріуса. У такому випадку справжність підпису спадкоємця на такій заяві має бути нотаріально засвідченою. Варто взяти до уваги, що подання заяви про прийняття спадщини представником за довіреністю не допускається. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Проте якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна. У зв’язку з дією воєнного стану Міністерство юстиції України 11 березня 2022 року видало Наказ №1118/5, в якому йдеться про те, що спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини.
– Якщо не подати заяву про спадщину у термін до пів року?
– Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав заяву про прийняття спадщини, вважається, що він її не прийняв. Водночас за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини. Не вимагається звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, якщо усі спадкоємці, які прийняли спадщину, подають нотаріусу письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців не заявив про відмову від неї.
