Гірка чи солодка, з молоком чи без, зварена в турці чи кавоварці – кава давно стала для українців не просто напоєм, а ранковим ритуалом, приводом для зустрічі, а часом і мовою почуттів: «ходімо на каву» нерідко означає набагато більше. А чи знаєте ви, що одна з найвідоміших кавових легенд Європи має українське коріння?
Йдеться про Юрія Франца Кульчицького (1640-1694), якого вважають уродженцем села Кульчиці під Самбором – того самого, що дало Україні гетьмана Петра Сагайдачного. 1683 року, коли турецьке військо взяло в облогу Відень, Кульчицький разом із товаришем перевдягнувся в турецький одяг і пройшов крізь ворожий табір із донесенням до цісарських військ. Цей відчайдушний вчинок дав виснаженим оборонцям надію, а сміливець став «героєм Відня». Після перемоги в турецькому таборі знайшли чималі запаси кави, частину яких отримав Кульчицький, і згодом він відкрив у Відні кав’ярню «Під синьою пляшкою». За легендою, гостей він вітав словами «Братчику серденько!».
Чи була вона першою в Європі? Ні. Кав’ярні тоді вже працювали в Парижі, Амстердамі й Лондоні, а професор Віденського університету Міхаель Мозер наголошує, що розповіді про Кульчицького засвідчені лише з кінця XVIII століття. Не підтверджено й те, що саме він вигадав каву з молоком чи круасани. Та легенда живе: у Відні йому стоїть пам’ятник, на будинку, де була кав’ярня, висить меморіальна табличка, пам’ятники є і в рідних Кульчицях, і у Львові.
А на українських землях перші кав’ярні відкрили турки в Кам’янці-Подільському ще 1672 року – до кінця століття їх там було вже десять. У Львові перша кав’ярня з’явилася аж 1801-го. Нині ж місто Лева без кави годі уявити: 2007 року тут уперше провели свято «На каву до Львова».




















