«Щоб займатися бджільництвом, одного бажання замало, – стверджує він. –Насамперед необхідно пересвідчитися, що немає алергії на укуси бджіл, бо якщо вона є, то тоді це марна справа, адже, навіть утримуючи найспокійніших, мирних бджіл, рано чи пізно якась із них може вжалити. По-друге, мають бути натхнення до цієї праці, захоплення бджолою як еволюційно досконалою істотою, величною комахою. Бджоли існують вже понад 120 мільйонів років. Вони виникають і розвиваються за еволюційними напрямками разом із квітковими рослинами. Кажуть, природа подарувала квітку бджолі, а не людині. Словом, треба любити цю справу.
По-третє, пасічник-початківець має знати особливості біології медоносної бджоли, уміти застосовувати сучасні технології догляду за бджолиними сім’ями та виробництва продуктів бджільництва. Раніше дійсно було простіше доглядати за бджолами, бо не було стільки хвороб та проблем. По-четверте, людині, яка планує займатися бджільництвом, треба знати рослини, з яких бджоли збирають нектар і пилок, тобто мати уявлення про кормовий баланс бджолиної сім’ї. Нині найпродуктивніші медозбори – із сільськогосподарських культур: ріпаку, гречки, соняшнику. Хоча в багатьох місцевостях є липа, акація та інші медоносні рослини. Деякі пасічники висівають фацелію та інші медоносні культури. Я, наприклад, посіяв лише сотку фацелії. Якась мінімальна користь від цього є, але, щоб був ефект, потрібно сіяти гектар або два, тобто треба мати велику земельну ділянку і вкладати кошти. Кормова база бджіл – один і з важливих аспектів у бджільництві. Якщо вона добротна, то, в принципі, успішним може бути кожен пасічник».
Варто пам’ятати, що практичний досвід і глибокі знання прийдуть лише в ході постійної роботи з бджолами, встановлення контактів із досвідченими пасічниками, вивчення літератури про бджільництво. Анастасій Миколайович рекомендує роботу з бджолами починати з п’ятьма-десятьма бджолосім’ями і кілька років пройти так званий «курс молодого бійця», тобто здобуті знання застосувати на практиці. Коли людина набуде теоретичних знань, практичного досвіду і впевненості в роботі з бджолами, тоді, на його думку, можна буде розширювати пасіку, заводити 30-50 бджолосімей і мати з них нормальний зиск. На початку на якийсь суттєвий прибуток навряд чи варто розраховувати, адже у пасіку потрібно вкласти певні кошти – придбати бджіл, вулики, рамки, вощину, інвентар та обладнання.
«Дуже відповідально потрібно ставитися до придбання бджіл, – наголошує Анастасій Демидов. – Купувати можна пакети з бджолами (зазвичай чотири рамки з бджолами, розплодом і маткою) або ж цілою бджолосім’єю. Робити це варто зі спеціалістом, досвідченим бджолярем. Бджолосім’я повинна бути здоровою, у вулику має бути достатня кількість бджіл. Орієнтуватися необхідно на породи бджіл, які широко представлені в Україні. Якщо медоносів достатня кількість, то, як правило, успішно буде працювати будь-яка порода. Купувати пакети з бджолами раджу навесні, на початку травня, а бджолосім’ї – можна й наприкінці березня і у квітні. І вже у цьому ж сезоні можна мати мед. Важливо: купувати бджіл треба у пасічників, які мешкають на віддалі щонайменше два кілометри від вашого обійстя. Бджоли далеко літають за нектаром, тож можуть вернутися до попереднього власника. Це не бажано, бо такі бджоли робочі, активні, і за їх відсутності придбана бджолосім’я слабшатиме».
Перевезення придбаних бджіл на нове місце співрозмовник не вважає проблемою. Нині в магазинах є спеціальні ящики з вентиляційними отворами, які призначені для доставки пакетів із бджолами. При організації пасіки бджоляру потрібно ознайомитися з навколишньою місцевістю в радіусі до трьох кілометрів, для того щоб мати уявлення про медоносну базу і знати про наявність сусідніх пасік, оскільки при контакті із сусідніми бджолами збільшується небезпека занесення збудників хвороб.
«Вулики краще розміщувати на городі чи в садочку, льотками ліпше на схід, можна й на південь, – радить Анастасій Миколайович. – Оптимальний варіант – щоб вони були в затінку, тоді влітку спека не зашкодить. Не варто розміщувати вулики в долинах, поблизу водойм, оскільки висока вологість повітря негативно впливатиме на стан бджолосімей і сприятиме розвитку хвороб. Не треба розміщувати вулики з бджолами і безпосередньо близько біля доріг, бо комахи будуть стурбовані й можуть жалити перехожих. Висота підставок для будиночків для бджіл має складати щонайменше тридцять сантиметрів від землі. Траву необхідно косити регулярно, щоб вона не закривала льоток. У мене вулики стоять на металевих стелажах, я влітку майже щотижня підкошую траву. Відстань в ряду між вуликами в один-два метри вважається достатньою. Рядок вуликів від рядка ставити на відстані трьох метрів. Вулики бажано фарбувати в різні кольори, щоби бджоли краще орієнтувалися».
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.



















