Стійкість та сила духу українського народу є ключовими для подальшого спротиву рашистським окупантам, і ми усвідомлюємо, що не просто захищаємо свою рідну землю, а виборюємо право на існування. Саме тому мир за будь-яку ціну нам не потрібен. Спочатку українцям потрібна Перемога. Адже воєнні цілі путіна не зміняться – якщо він сам їх не змінить. Бойові дії в Україні можуть закінчитись. Тимчасово. Але це не покладе край ширшій війні росії проти Заходу, вважають військові експерти.
Між словами «мир» і «перемога» навряд чи можна поставити знак рівності. Адже велика частина українців вже не з чужих слів знає, що таке «русскій мір». А також наша нація не має жодних ілюзій, яким буде життя українців у разі перемоги рашистів…
Чимало експертів та політологів, військових аналітиків – як вітчизняних, так і зарубіжних – в один голос стверджують, що кремлівським окупантам нині конче необхідне перемир’я, щоб відновити сили, накопичити зброю та снаряди, мобілізувати більше вбивць, щоб з новою силою продовжити атакувати Україну. Тож їхня інформаційна кампанія, яка є не менш потужною зброєю ворога, все частіше пропагує мир, перемир’я та готовність сісти за стіл переговорів. Таку підміну понять «миру» і «перемоги» наш ворог дуже активно використовує в своїх цілях.
Про ймовірність розповсюдження ворожих ботів у соцмережах говорить і головний військовий капелан Кам’янець-Подільської єпархії Української Греко-Католицької церкви отець Віталій Футорський.
«Інформаційна боротьба теж триває, – каже священник. – Не виключено, заклики до миру розганяють у інформпросторі, щоб розбурхати суспільство, змусити його вимагати від української влади сісти за стіл переговорів з агресором. Проте нам не потрібен мир за будь-яку ціну, бо він може бути тимчасовий. Переконаний, що такий мир не потрібен нашим землякам на окупованих територіях. Нам потрібна виключно Перемога. Щоб українська земля повернулася додому, до кордону 1991 року. Тож найважливіше нині – віра в Бога, віра в ЗСУ – до Перемоги». І тоді настане мир, після остаточного розвалу росії.
«Слова «мир» і «перемога» кожен трактує по-своєму, і ці слова одне з одним перегукуються, – впевнений єпископ римо-католицької церкви в Україні Леон Дубравський. – Ми бажаємо одне одному миру. Бо мир – це краще, ніж війна. І якщо є мир, то він має починатися з серця, тоді він буде в родині і в країні. У нашого ворога в серці немає миру – там егоїзм. Бо диявол не хоче миру, а прагне поневолити, зруйнувати, знищити. А українцям потрібні і Перемога, і мир, бо ми боремося за правду».
Володимир Зеленський, президент України: «…Нам важко, але ми стиснули кулаки та вигризаємо свою долю. Кожен новий день – це нова причина не здаватись… Що для нас кінець війни? Раніше ми казали: мир. Зараз ми говоримо: Перемога».
Колишній політв’язень та дисидент, знаний публіцист Кузьма Матвіюк вважає, що бажати нині одне одному миру та поширювати ідею прагнення миру – це російський наратив. «Насамперед, потрібно бажати одне одному Перемоги, і ми її отримаємо, – каже Кузьма Іванович. – І тоді на тривалий час буде реальний мир. Бо саме Перемога, а не мир, забезпечить мирне існування нам і нашим дітям у майбутньому».
Передумови «миру» по-рашистськи
Вочевидь, лише поразка амбіцій росії принесе мир не лише в Україну, а й в Європу. путлер розуміє, що перемогти і підкорити Україну вже не вдасться. Його армія виснажена, зброя закінчується, а санкції підкошують економіку росії. Відтак путін боїться і за свою владу, і за своє життя. Тому йому конче потрібне тимчасове перемир’я. Для цього і залучає як усіх своїх агентів впливу, так і корисних ідіотів, які озвучують фальшиві заклики до миру. Тож цілком зрозуміло, що росію не умиротворити, якщо «просто перестати стріляти».
Статистика свідчить
За результатами соцопитування Центру Разумкова, понад 90 відсотків українців вважають путіна сучасним гітлером. Історія доводить: компроміси з гітлером лише заохочували його до нових агресій. І українці усвідомлюють, що путін діятиме ідентично. Передишка, можлива завдяки «мирним переговорам», йому потрібна насамперед для того, щоб застовпити за собою вже окуповані території. Зокрема і сакральний Крим. Йому треба зупинити ЗСУ.
І це чудово розуміють усі, зокрема і «мирні переговорники». Тому всі, хто зараз говорить про перемир’я, грають виключно на руку кремлю. На жаль, чути такі голоси і в стані наших союзників. І якщо вони нас будуть до цього схиляти, а така можливість у них є, бо без зброї союзників ми не зможемо ефективно воювати, то це буде не що інше, як підла зрада. Жодного фальшивого перемир’я з агресором бути не може. Україні потрібен не мир за будь-яку ціну, а Перемога з мінімальними втратами та максимальне збереження України та українців.
Опитування, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології, свідчить, що 53% українців готові терпіти наслідки війни заради Перемоги у майбутньому. Високий рівень віри в Перемогу пояснюється усвідомленням громадянами великої загрози винищення всього народу в разі воєнної поразки.
Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, 80% українців виступають проти територіальних поступок росії. Українці не готові були би здатися навіть у разі значного скорочення зовнішньої військової допомоги: листопадове опитування Центру «Нова Європа» показало, що лише 8% українців вважають, що таке скорочення має штовхнути на переговори з росією.
І як підсумок: спочатку буде наша Перемога. Наша – українська і союзників. До повного вигнання рашистських окупантів з нашої рідної землі. Затим буде покарання всіх винних у знищених життях українців, зруйнованих селах, селищах та містах, нанесенні збитків інфраструктурі, економіці, нашій унікальній природі… Звичайно, повністю компенсувати все, а також «вилікувати» зруйновані долі, «стерти» цю трагедію нації, що назавжди увійде у пам’ять поколінь, неможливо. Не вистачить для цього ніяких ресурсів у московії… Й час навряд чи допоможе. А мир… Мир – поняття тимчасове та відносне, доволі ненадійне та недовге: «стан спокою і гармонії, період між війнами» – саме так його трактує Вікіпедія. Воно тісно переплетене з іншим поняттям – війна. Недарма ж у народі народилася приказка: «Хочеш миру – готуйся до війни». Звісно, нам потрібен мир. Але після нашої Перемоги. І не за будь-яку ціну.