На початок 2024 року збитків від російської агресії в Україні зазнали майже дві тисячі об’єктів культурної інфраструктури. І це без урахування пам’яток культурної спадщини. З них 317 – повністю знищені. Такі дані наводить Міністерство культури та інформаційної політики України. Найчисельнішою групою об’єктів, пошкоджених чи зруйнованих російськими військовими, є місцеві будинки культури. Їхня кількість становить 48 відсотків від загальної кількості зруйнованих культурних об’єктів. Крім них, дісталося бібліотекам, музеям, галереям, театрам, паркам, заповідникам тощо.
Загалом найбільших збитків культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях, зазначили в Мінкульті.
Херсонщина
З Херсонського обласного краєзнавчого музею окупанти вилучили понад 28 тисяч артефактів, завантажили їх у близько 70 вантажівок та відправили до незаконно анексованого Криму. Серед украденого – стародавні монети, грецькі скульптури, скіфські прикраси, дорогоцінна бухарська шабля і навіть жорсткі диски з каталогом музею. Всього вивезли 99 відсотків експонатів.
З Херсонського художнього музею росіяни викрали 80 відсотків робіт. Окупаційна влада Херсонщини тоді заявила, що експонати начебто «евакуюють» у «безпечне місце».
На окупованій частині Херсонщини експонати з музеїв також вивозять, а деякі заклади майже повністю знищені. Один з них був розташований в Олешках. Ця місцевість сильно постраждала через руйнацію дамби Каховської ГЕС влітку 2023 року. Зокрема, майже повністю знищений музей херсонської художниці Поліни Райко.
Сумщина
Внаслідок обстрілів Охтирського краєзнавчого музею у ньому були вибиті вікна, зруйнований дах та понівечені стіни. Фонд музею нараховував 9 815 музейних предметів, пов’язаних із природою, історією та культурою.
У селі Малий Вистороп російська танкова бригада пограбувала музей маршала бронетанкових військ Павла Рибалка, що визволяв Україну і Європу від нацистів під час Другої світової.
Харківщина
Від будівлі музею імені Григорія Сковороди під Харковом після російського обстрілу залишилися самі стіни. На згарищі працівники збирали розбиті глечики, вигорілі та мокрі книги. Деякі експонати, які залишалися в приміщеннях, теж вдалося врятувати, хоч вони й були в жахливому стані. На щастя, найцінніше з експозиції встигли сховати на почату повномасштабного вторгнення терористичної федерації в Україну.
Запоріжжя
У Василівці Запорізької області російські окупанти пограбували музей-заповідник «Садибу Попова», що є пам’яткою архітектури ХХ століття. Перед тим як винести звідти найцінніше, рашисти обстріляли заклад культури з артилерії. Садиба Попова – єдина в регіоні замкова споруда, яку збудували в 1894 році. Спочатку російські війська обстріляли її, а потім виламали всі двері, побили вікна. Рашисти винесли все, що могли взяти в руки й сумки, вкрали навіть мармуровий унітаз, що був експонатом музею, а оргтехніку розгромили.
З Мелітопольського краєзнавчого музею викрали колекцію скіфського золота. Російським військовим допомогли знайти колекцію працівники музею, які пішли на співпрацю з окупантами. В окупацію потрапили колекції Бердянського художньому музею імені Бродського, Кам’янко-Дніпровського історико-археологічного музею.
Деякі музеї на захопленій частині Запорізької області відновили роботу, але змінили свої наративи згідно з російською окупаційною політикою.
«Активно ведеться робота з інформаційного, окупаційного, культурного тиску або посилу в Якимівському музеї – там відсторонений директор і здійснюються заходи щодо так званого «руського міра». Також стало відомо нам про те, що активно працює і розвиває свою бурхливу діяльність так званий Веселівський історико-краєзнавчий музей. Три такі важливі аспекти в їхній роботі зараз – це «імперське добро», принесене колонізацією часів Катерини Другої. Другий наратив – це як наші діди воювали в контексті розвитку подій Другої світової війни. Третій посил – про героїв так званої російської спецоперації – СВО. Наші земляки-колаборанти є героями, а «руській мір» створив добро на так званих звільнених територіях Запорізького краю. Це така біда, яка існує зараз в музейному просторі на окупованих територіях Запорізької області», – зауважив історик Валерій Стойчев.
Донеччина
Окупанти вивозили музейні колекції і з Маріуполя. Зокрема, забрали всі цінні експонати з Музею краєзнавства та художнього музею. Серед пограбованих речей – картини Архипа Куїнджі, Івана Айвазовського, кілька унікальних ікон та інші шедеври української культури. Знищений внаслідок бойових дій краєзнавчий музей був найбільшим і найстарішим на момент російського вторгнення у Донецькій і Луганській областях. Його колекція містила пам’ятки початку ХІХ сторіччя, археологію, рукописи, побутові предмети, ікони, колекцію фотографій щодо приазовських греків та їхніх традицій, одягу.
Київщина
У селі Іванків, що на Київщині, російські окупанти знищили місцевий історико-краєзнавчий музей. У цьому музеї зберігалося близько двох із половиною десятків робіт всесвітньо відомої художниці-наївістки Марії Примаченко.
Пізніше в будівлю музею влучив російський снаряд. Унаслідок цього сталася пожежа, обвалився дах, полум’я охопило весь маєток. Будівля згоріла повністю, однак місцеві жителі, коли почалася пожежа, встигли врятувати частину колекції. Співробітники музею під обстрілами виносили картини Марії Примаченко, рушники Ганни Верес, фотоальбоми та предмети побуту. Усе, що не встигли винести, згоріло вщент. Завдяки мужності музейних працівників вдалося врятувати близько десяти робіт народної художниці.
Чернігівщина
Внаслідок російських обстрілів частково зруйнований Музей українських старожитностей – дім Василя Тарновського в центрі Чернігова. Тут зберігали унікальну колекцію художніх творів, експозицію історичного музею. До речі, цей будинок пережив обстріли більшовиками в 1918 та 1919 ро-ках. Вцілів він і у Другу світову війну під бомбами німецьких нацистів. Але прийшла московська орда…
Львівщина
Внаслідок атаки російських безпілотників у Львові зруйнований музей головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича. У Дублянах на околицях Львова пошкоджено будівлю аграрного університету початку XX століття, де навчався Степан Бандера.
Звісно, щоб перерахувати всі об’єкти української культурної спадщини, які постраждали внаслідок рашистських дій, не вистачить газетної шпальти.
Як повертати вкрадене?
Механізму повернення українських цінностей з росії чи окупованих територій наразі немає, каже історикиня Евеліна Кравченко. «Ми маємо справу з міжнародним законодавством, яке, на жаль, росія не дуже поспішає виконувати. Я думаю, що навіть якщо ми станемо свідками за нашого життя зміни системи влади в росії, то російські музеї все одно будуть намагатися утримувати в себе ці речі», – зауважила вона.
«Відстежити долю вкрадених росіянами музейних експонатів складно, оскільки чимало українських музеїв, особливо регіональних, покладались на паперові каталоги, часто застарілі або неповні», – констатувала директорка Департаменту культурної спадщини Мар’яна Томин. За її словами, деякі з каталогів музеїв уже зникли, а зусилля з оцифрування музейних цінностей, розпочаті три роки тому, набули нової актуальності.
Підготувала Світлана ВОЛКОВА.
