Суниця є однією з найдавніших ягід на землі. Підтвердженням тому є знайдені в Центральній Європі насінини цієї рослини, які належать до кам’яного віку. Цілющі властивості, притаманні лісової суниці, були добре відомі в Древній Греції. Розрізняють лісову та садову суницю.
Лісова суниця має насиченіший і вираженіший аромат, містить більше корисних речовин і мікроелементів, які легше засвоюються організмом і володіють більшою активністю. Крім того, садова значно частіше викликає алергію.
Плоди суниці містять велику кількість натурального цукру, мінеральних солей і органічних кислот, а також багаті на пектин, антоціан, дубильні речовини. У листі і ягодах суниці є мінерали: кальцій, залізо, марганець, магній, мідь, цинк, йод, молібден, хром, кобальт, стронцій, бром, селен, нікель, ванадій, свинець, алюміній, бор.
Однак суницю можна вживати не усім. При захворюваннях печінки та нирок її слід їсти дуже обережно. При гастриті небажано вживати свіжі суниці, хоча чаї, відвари і настої цілком допустимі. Зрідка може спостерігатися індивідуальна непереносимість суниці.
Щоб насолодитися ароматними, смачними й корисними суницями не лише в літню пору, а й взимку, можна заготовити їх про запас. З суниць варять компоти, варення, джеми, роблять джус, сік, перетирають, засушують та заморожують.
Ягоди треба збирати лише в суху погоду. Перед будь-якою заготівлею слід відокремити кожну ягоду від чашолистка, вибрати пошкоджені чи зіпсовані ягоди, інші ретельно вимити та просушити.
Заморожувати ягоди варто одразу після збору, тоді краще зберігатимуться їхні корисні властивості. Можна заморозити або цілі ягоди, або ж перетерті. Але слід пам’ятати, що цьогоріч нас не оминуть вимкнення електроенергії, тому заморожування – не найкращий спосіб заготівлі.
Щоб засушити суницю, мити її не потрібно, бо ягода може згнити. Сушити можна як на сонці, так і в духовці або у сушарці. Якщо сушити ягоди на сонці, це займе кілька днів. Їх розкладають на тонкий папір одним шаром. Ягоди регулярно треба перевертати і ховати від дощу.
Якщо робити це у духовці, то суницю спочатку слід сушити при температурі 40 градусів, а через 10-15 хвилин збільшити до 70 градусів і потримати так ще 20 хвилин – до повної втрати вологи.
Для компоту краще брати трішки недозрілу суницю – вона збереже свій цілісний вигляд навіть після приготування.
Суничний компот із додаванням м’яти: 1,5 кг суниці, 300-400 г цукру, 2,5 л води, листочки м’яти. Суниці покласти у банки разом із 3-5 листочками м’яти. Залити окропом, а через 20 хвилин злити рідину в каструлю. Додати цукор, нагріти сироп до кипіння та знову вилити у банки. Закатати компот кришками та обгорнути банки до охолодження.
Суничне варення: взяти суниці і цукор в однакових пропорціях. На дно посудини насипати шар цукру, потім – шар ягід. Так чергувати. Зверху має бути цукор. Накрити чистою тканиною і залишити щонайменше на 12 годин. Поставити на вогонь, довести до кипіння. Охолодити. Повторити ще раз. Закатати і обгорнути ковдрою до повного охолодження.
У варенні з суниці нерідко присутня гірчинка. Щоб її позбутися, варення слід варити з цілою очищеною морквиною, яку наприкінці приготування вийняти. Уникнути гірчинки допоможуть і порічки, їх потрібно у 6 разів менше, ніж суниці. Ще вважається, що не гірчитиме варення, зварене в один прийом. Якщо не зібрати пінку, вона зіпсує смак варення.
Джус – це домашній напій, для приготування якого змішують фруктове пюре з водою, цукром та лимонною кислотою. Щоб приготувати суничний джус, потрібно: 200 г цукру, 1,8 л води, 4 г лимонної кислоти та кілограм ягід. До ягід додати склянку води. Витримати цю суміш на слабкому вогні до утворення кашки. Її потрібно перебити блендером або перетерти через друшляк. В отримане пюре додати решту води, лимонну кислоту, цукор. Щоб розчинився цукор суміш необхідно нагріти, але не доводити до кипіння. Розлити в банки і стерилізувати на малому вогні. Літрові банки стерилізуються 20 хвилин.