Усе почалося з того, що, вже маючи за плечима досвід і вміння плетення речей, пані Валентина побачила відео, на якому іноземна майстриня плела взуття. Це було так незвично й цікаво, що захопило Валентину, й вона неодмінно захотіла спробувати. До того ж плести вміла: коли донечки були маленькі, то носили речі, створені мамою власноруч.
Це нині матеріали, потрібні для плетеного взуття, пані Валентина купує на спеціалізованих сайтах, а щоб створити свої перші пробні чобітки, купила на місцевому ринку босоніжки, з яких використала лише підошву. Ті перші чобітки досі «на ходу».
Вам також може сподобатися
За п’ять років цим захопленням творчі руки майстрині «народили» понад дві сотні унікальних пар взуття. За місяць жінка може створити 4-5 пар взуття – залежно від складності замовлення. До речі, завжди узгоджує із замовницями, який вигляд матиме майбутня пара взуття. Хоча це все лише на словах і попередніх прикладах, бо, як зізнається сама майстриня, малювати вона не вміє, тож потішити ескізами майбутніх виробів не може. Але у будь- якому разі охочі покрасуватися у її в’язаному взутті отримують унікальні неповторні вироби.
Взуття з патріотичним характером
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну взуття пані Валентини набуло національних рис – у ньому з’явилися елементи вишивки, хоча до того жінка не вишивала ніколи. Річ у тім, що 24 лютого 2022 року застало пані Валентину з молодшою донькою на відпочинку за кордоном. Повернулася у рідний Херсон жінка лише з його звільненням у листопаді 2022 року від російської окупації. І саме коли перебувала за кордоном, у майстрині загострилося почуття туги за домівкою, котре вона зуміла вилити у мальовані вишивкою орнаменти на взутті. Фото виставила на хорватських та українських сайтах. До речі, вже через тиждень після цього з пані Валентиною зв’язалися місцеві журналісти і написали статтю про оригінальну українську майстриню.
Нині хобі перетворилося на справу життя Валентини Івановськи. Воно допомагає триматися на плаву у морі незгод та негараздів, що сьогодні штурмують життя чи не кожного українця. Допомогло плетення Валентині триматися і після важких втрат в її житті: у 2023 році в інший світ відійшли її найближчі люди – мама і чоловік. Доньки живуть за кордоном, вона час від часу у них гостює, проте залишати рідне місто, навіть за нинішніх обстрілів і важкої ситуації, не планує. Про те, чи страшно жити в місті, котре постійно обстрілюють вороги, пані Валентина каже, що страху немає. Бо вдома! Ділиться, що лише коли несе готові кросівки, чобітки чи босоніжки на пошту, щоб надіслати замовниці, тоді хвилюється, щоб донести їх цілими й неушкодженими. Адже скільки її праці й творчості, натхнення й душі у них уже вкладено!
Пані Валентина, окрім того, що дарує тепло своїх рук у витворені моделі взуття, ділиться з охочими навчитися цій справі. Майстриня створила спеціальний онлайн-курс базових принципів в’язання, унікальний в Україні.
Оскільки творчі руки пані Валентини творять взуття на різні пори року, то й матеріали вона застосовує різні: бавовну, мікрофібру, льон, вовну. І в’яже для людей з різних куточків України та за кордоном: у її взутті красуються в Ізраїлі, США, Італії, Польщі, Німеччині, на Кіпрі…
