Датою всесвітнього дня тварин обрали 4 жовтня – в день пам’яті священника Франциска Ассизького, який помер саме 4 жовтня. Ким же був цей святий?
Франциск (1181/1182–1226) народився в заможній родині в Ассізі (Італія). За переказом, він прийшов на світ у стайні. При хрещенні йому надали ім’я Джованні, але батько називав хлопця французиком – і це згодом стало його іменем. Закінчивши парафіяльну школу, юнак допомагав батькові торгувати сукном. Не попередивши батьків, узяв участь у війні між Ассізі й Перуджею 1202 року, але потрапив у полон, де перебував майже рік і втратив здоров’я. Після звільнення почав багато молитися й шукати сенсу життя.
Вам також може сподобатися
Якось Франциск почув голос: «Іди й віднови Мою Церкву». Ці слова зрозумів буквально: вирішив, що йдеться про напівзруйнований храм святого Даміана. І пішов відбудовувати святиню. В 1206-1208 роках Франциск відвідував хворих, відновлював храми, проповідував та закликав до навернення. За цей час до нього приєдналося чимало послідовників. Майбутній святий уклав прості правила для своєї спільноти й вирушив до Рима просити, щоб Папа Інокентій ІІІ їх затвердив. 1210 року Папа усно схвалив створення Ордену. 1223 року Папа Гонорій ІІІ затвердив новий статут Ордену францисканців.
Франциск любив природу. Він не просто бачив в усіх створіннях Божий відбиток, а відчував із ними братерську єдність. Його життя та вчення нагадують нам про гармонію між людиною і природою, що закладена в Божому задумі. Франциск називав сонце своїм «братом», а воду — «сестрою». Одним із найвідоміших епізодів з його життя є історія про вовка з Ґуббіо. За переказами, поблизу цього містечка жив лютий вовк, який нападав на худобу і навіть на людей. Перелякані мешканці не знали, що робити. Тоді Франциск, сповнений віри, пішов назустріч вовку. Він не взяв із собою зброї, а лише слова любові та примирення. Святий промовив до звіра: «Брате вовче, ти чиниш зло, бо голодний і наляканий. Якщо перестанеш кривдити людей, вони тебе нагодують, і ти житимеш у мирі». На подив усіх, вовк, який здавався жорстоким і некерованим, слухняно ліг біля ніг святого. Відтоді мешканці Ґуббіо почали годувати його, а вовк перестав шкодити людям. Ця історія глибоко символічна. Вона вчить, що взаємоповага і любов можуть змінювати навіть найсуворіші серця. Франциск бачив у вовкові не лише небезпеку — він бачив у ньому Боже створіння, яке потребувало розуміння та співчуття. Саме тому приклад Франциска показує, що людське панування над природою не повинно бути жорстоким, а навпаки: має проявлятися через турботу, взаємодію та милосердя.
Помер святий 1226 року. Канонізований 1228 року. Зображають його з тонзурою, у францисканському габіті – коричневій туніці, підперезаній мотузком із трьома вузлами. Атрибути – розіп’яття, Біблія, птахи та звірі.
