Вербова гілочка з пухнастими котиками, яку на перший погляд не відрізнити від справжньої. А це – свічка, створена руками майстрині Юлії Поважної з Вапнярки, що у Вінницькій області. Нині її творча увага спрямована на виготовлення незвичних свічок, хоча насправді хобі у жінки чимало.
«Творчістю займаюся з дитинства, – розповідає Юля про себе і свої захоплення. – Все почалося з того, як я залишилася на тривалий період у бабусі Люби, і вона почала мене вчити вишивати. Мені тоді було приблизно дев’ять років. Відтоді, можна сказати, не випускаю голку з рук. Тривалий час шила іграшки з фетру».
Згодом, пригадує Юля, занурилася у створення ляльок-мотанок. Фото з архіву майстрині.
Згодом рукодільницю зацікавило, як вона сама називає, створення вогню. Йдеться про свічки. Почала Юля їх робити з листів вощини у 2019 році. Як сама пригадує, цим досвідом їй хотілося ділитися, тож вона дарувала свою творчість найвдячнішим слухачам і глядачам – проводила майстеркласи для малечі. У передвеликодній час виготовляли з дітьми свічки. Хлопчики й дівчата несли потім додому ароматні вироби, а з ними – й святковий передвеликодній настрій. Свічка створена власноруч – особлива, її вогонь вдома тішить і надихає, даруючи сім’ї гарний настрій у світле свято Великодня.
Вербова гілочка з пухнастими котиками – свічка, створена руками майстрині Юлії Поважної. Фото з архіву майстрині.
Згодом, пригадує Юля, занурилася у створення ляльок-мотанок. «Я робила їх невеличкими, суто для себе. Ці лялечки допомогли оговтатися від мороку повномасштабного вторгнення, адже якраз у 2022 році я почала їх виготовляти. Вони врятували від жахливого стану невідомості майбутнього через війну… Тоді знайомі мені зносили для ляльок старі хустки. Нині, звісно, вже, як і всі, навчилася, жити з усім цим. Навіть ідеї для творчості вдається черпати звідусіль – зокрема від природи. Живу поблизу лісу, тож нею і надихаюся: навесні – пробудженням, восени – її тихим затиханням, згодом – зимовим сном… Я вже не можу просто ходити на роботу і ввечері нічим творчим не займатися», – розповідає майстриня.
Свічки Юля почала робити у 2019 році. Фото з архіву майстрині.
Юлія працює у місцевому Центрі надання адміністративних послуг, її робота – спілкування з людьми та прийом документів. Ввечері знаходить час для хобі, йому присвячує вихідні, та й у відпустку не полишає улюблені заняття. «Було б бажання, а час завжди можна знайти», – каже вона.
Щоб виготовити свічки-гілочки з верби чи у формі великодніх крашанок, майстриня купує звичайний бджолиний віск у магазині, де продається все для пасіки, розтоплює його порціями на парі, додає барвник, розливає у форми… І дістає потім диво!
Свічки-півники Юлії нагадують статуетку відомого півника з Бородянки, який вистояв у кухонній шафці зруйнованого помешкання. Ці свічки також є символом української сили духу.
Свічки-півники Юлії нагадують статуетку відомого півника з Бородянки. Фото з архіву майстрині.
«Все, що я роблю, мені подобається: і власне процес, і результат. Якби не подобалося, я б цим не займалася. А ще цікавлюся нумерологією. Вірю, що дата народження вплинула на мою творчість, адже я народилася 13 числа: 1+3 = 4. А «люди-четвірки» – дуже творчі й ідейні», – ділиться Юлія Поважна.
Так, розмах її творчості справді широкий. Майстрині до вподоби пробувати й пізнавати щось нове: кілька місяців назад вона почала виготовляти традиційний український аксесуар припинда. Це – по суті фартух, але інтерпретований творчо: фіксується на поясі, переважно несиметрично, на один бік і замість суцільного полотна складається з торочок, смужок тканини. Як вже душа майстра заспіває під час створення припинди. І, до речі, про спів – ним Юля також захоплюється і щиро вірить, що це ще не всі її реалізовані хобі. Тобто далі буде…
Вона знайшла його сама, невтомно гортаючи всеможливі ресурси, хапаючись за найхиткіші соломинки. Об’їздила всі причетні відомства й установи, коли з’ясувала,...
