Вербова гілочка з пухнастими котиками, яку на перший погляд не відрізнити від справжньої. А це – свічка, створена руками майстрині Юлії Поважної з Вапнярки, що у Вінницькій області. Нині її творча увага спрямована на виготовлення незвичних свічок, хоча насправді хобі у жінки чимало.
«Творчістю займаюся з дитинства, – розповідає Юля про себе і свої захоплення. – Все почалося з того, як я залишилася на тривалий період у бабусі Люби, і вона почала мене вчити вишивати. Мені тоді було приблизно дев’ять років. Відтоді, можна сказати, не випускаю голку з рук. Тривалий час шила іграшки з фетру».
Згодом, пригадує Юля, занурилася у створення ляльок-мотанок. Фото з архіву майстрині.
Згодом рукодільницю зацікавило, як вона сама називає, створення вогню. Йдеться про свічки. Почала Юля їх робити з листів вощини у 2019 році. Як сама пригадує, цим досвідом їй хотілося ділитися, тож вона дарувала свою творчість найвдячнішим слухачам і глядачам – проводила майстеркласи для малечі. У передвеликодній час виготовляли з дітьми свічки. Хлопчики й дівчата несли потім додому ароматні вироби, а з ними – й святковий передвеликодній настрій. Свічка створена власноруч – особлива, її вогонь вдома тішить і надихає, даруючи сім’ї гарний настрій у світле свято Великодня.
Вербова гілочка з пухнастими котиками – свічка, створена руками майстрині Юлії Поважної. Фото з архіву майстрині.
Згодом, пригадує Юля, занурилася у створення ляльок-мотанок. «Я робила їх невеличкими, суто для себе. Ці лялечки допомогли оговтатися від мороку повномасштабного вторгнення, адже якраз у 2022 році я почала їх виготовляти. Вони врятували від жахливого стану невідомості майбутнього через війну… Тоді знайомі мені зносили для ляльок старі хустки. Нині, звісно, вже, як і всі, навчилася, жити з усім цим. Навіть ідеї для творчості вдається черпати звідусіль – зокрема від природи. Живу поблизу лісу, тож нею і надихаюся: навесні – пробудженням, восени – її тихим затиханням, згодом – зимовим сном… Я вже не можу просто ходити на роботу і ввечері нічим творчим не займатися», – розповідає майстриня.
Свічки Юля почала робити у 2019 році. Фото з архіву майстрині.
Юлія працює у місцевому Центрі надання адміністративних послуг, її робота – спілкування з людьми та прийом документів. Ввечері знаходить час для хобі, йому присвячує вихідні, та й у відпустку не полишає улюблені заняття. «Було б бажання, а час завжди можна знайти», – каже вона.
Щоб виготовити свічки-гілочки з верби чи у формі великодніх крашанок, майстриня купує звичайний бджолиний віск у магазині, де продається все для пасіки, розтоплює його порціями на парі, додає барвник, розливає у форми… І дістає потім диво!
Свічки-півники Юлії нагадують статуетку відомого півника з Бородянки, який вистояв у кухонній шафці зруйнованого помешкання. Ці свічки також є символом української сили духу.
Свічки-півники Юлії нагадують статуетку відомого півника з Бородянки. Фото з архіву майстрині.
«Все, що я роблю, мені подобається: і власне процес, і результат. Якби не подобалося, я б цим не займалася. А ще цікавлюся нумерологією. Вірю, що дата народження вплинула на мою творчість, адже я народилася 13 числа: 1+3 = 4. А «люди-четвірки» – дуже творчі й ідейні», – ділиться Юлія Поважна.
Так, розмах її творчості справді широкий. Майстрині до вподоби пробувати й пізнавати щось нове: кілька місяців назад вона почала виготовляти традиційний український аксесуар припинда. Це – по суті фартух, але інтерпретований творчо: фіксується на поясі, переважно несиметрично, на один бік і замість суцільного полотна складається з торочок, смужок тканини. Як вже душа майстра заспіває під час створення припинди. І, до речі, про спів – ним Юля також захоплюється і щиро вірить, що це ще не всі її реалізовані хобі. Тобто далі буде…
Батько Володимира Волощука був військовим. Надихнувшись його прикладом, хлопець теж обрав цю професію. Ще за радянських часів закінчив Харківське танкове...
