Країна входить у четвертий опалювальний сезон в умовах великої війни, а отже, відповідні установи й служби мусять врахувати всі можливі сценарії – від звичайних аварійних ситуацій до масованих обстрілів.
В Україні дата початку опалювального сезону офіційно визначена постановою Кабінету Міністрів: він стартує тоді, коли середньодобова температура повітря протягом трьох діб поспіль становить 8 градусів або нижче. Як правило, це відбувається в середині жовтня (зазвичай з 15 жовтня), але місцева влада може ухвалювати рішення раніше чи пізніше, залежно від погодних умов.
За даними Міністерства розвитку громад і територій, рівень готовності об’єктів житлово-комунального господарства до опалювального сезону вже перевищує 95 відсотків. Підготовка почалася ще навесні, одразу після завершення минулої зими. За літо, як і належить, провели ремонти, замінили обладнання, сформували запаси.
Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба ще в серпні зазначив, що для котелень уже є 90 тисяч тонн вугілля, 85 тисяч тонн рідкого палива, 585 тисяч кубів дров, 32 тисячі тонн пелет. На складах ТЕС і ТЕЦ накопичено 2,4 мільйона тонн вугілля. Згідно з дослідженням консалтингової компанії ExPro, запаси природного газу в українських підземних сховищах (ПСГ) перевищили торішні значення, досягнувши 12,055 мільярда кубометрів.
На ту ж дату, інформують в УНН, в 2024 році у сховищах було 12,05 мільярда кубометрів, тобто на 0,05 відсотка, або майже на 5 мільйонів кубометрів менше газу. З початку сезону закачування в українські підземні сховища газу надійшло майже 6,68 мільярда кубометрів газу, в 1,67 раза більше ніж у 2024 році.
Днями у Чернігові відбулося засідання штабу з підготовки об’єктів житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду. Його очолила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Серед ключових питань обговорювали стійкість роботи об’єднаної енергосистеми та забезпечення життєдіяльності населення в кризових умовах. Тож Україна планує до 15 жовтня завершити всі необхідні процедури для старту опалювального сезону. Особливу увагу приділяють прифронтовим регіонам, де загроза атак на енергосистему залишається високою. Крім того, уряд доручив налагодити безперебійне постачання газу та електроенергії підприємствам, які забезпечують життєдіяльність прифронтових громад.
Також перевіряється готовність Пунктів незламності. Для місцевих громад створюються додаткові можливості з підготовки до зими. Так, ОСББ та ЖБК зможуть використовувати програму «Доступні кредити 5-7-9%» для встановлення альтернативних джерел енергії. Влада працює над спрощенням доступу до цієї ініціативи.
Виклики
«Кожен опалювальний сезон, кожна зима під час війни за Україну є серйозним викликом», – наголосила міністерка енергетики України Світлана Гринчук в інтерв’ю Французькій інформаційній агенції (AFP). За її словами, захист інфраструктури від щоденних російських атак є «найбільшим викликом» для енергетичного сектору України, яка вступає в четверту зиму війни.
«Найбільшим викликом є захист та безпека енергетичних об’єктів від щоденних атак сотнями дронів та ракет. Ми відремонтували багато нашого енергетичного обладнання після атак, але бачимо, що росія продовжує атакувати», – сказала міністерка.
Україна захищає свої енергетичні об’єкти за допомогою «фізичного» захисту (наприклад, габіонів), «різних технічних засобів захисту від дронів та ракет, і, звичайно, ми прагнемо посилити нашу протиповітряну оборону. Ворог змінив тактику, і ми також повинні змінити наш захист», – додає вона.
Світлана Гринчук також пояснила, що хоча Україна сподівається мати щонайменше 13,2 мільярда кубічних метрів газу у своїх сховищах, щоб пережити зиму, їй потрібно буде імпортувати понад 4,5 мільярда кубометрів додаткового газу.
Також Україна планує «ввести в експлуатацію всі свої реактори», тобто дев’ять блоків, які залишаються в експлуатації з моменту окупації росією найбільшої в Європі атомної електростанції – Запорізької, яка складається з шести реакторів, які були зупинені. За потреби країна має імпортну потужність 2,1 ГВт через свої високовольтні лінії, підключені до європейської мережі.
Постійні масовані удари військ росії по енергосистемі можуть позбавити тепла деякі українські міста. Про це розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко агентству «Укрінформ». Українські інженери накопичили досвід у боротьбі з наслідками масованих атак, утім проблеми можуть бути з тепловою генерацією в окремих містах. Приміром, у Кривому Розі ситуація з місцевим теплоенерго катастрофічна, і минулої зими тепло не подали в більш ніж 400 будинків, розповів аналітик. Крім Києва та Одеси, непростий стан справ очікується в прифронтових містах. «В Охтирці знищили теплоцентраль. Під цією ж загрозою опиняються Харків, Суми та Чернігів», – зауважив Харченко.
Ризики регіональних атак вкрай високі, але міжнародні партнери України допомогли сформувати потрібний обсяг резервів енергії, додав він.
Чималу роль відіграє і накопичений українськими інженерами досвід у боротьбі з наслідками масованих атак по енергооб’єктах. Буквально за годину відновлюються такі руйнування, на які на початку війни йшла щонайменше доба.
І про тарифи
Під час війни в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та газ для населення. Українська влада в листі про наміри керівництву МВФ допускає додаткове підвищення комунальних тарифів для населення тільки після закінчення війни.
Більшість багатоповерхових будинків обладнані будинковими лічильниками тепла. Наприклад, у Києві це 90 відсотків будинків. Нарахування у них проводяться відповідно до показань приладів обліку. Іншими словами, мешканці сплачують за фактичний обсяг тепла, спожитий будинком.
У багатоповерхівках, обладнаних будинковим лічильником тепла та квартирними лічильниками, клієнти сплачують за спожите тепло відповідно до показань своїх лічильників.
Мешканці, що не встановили у квартирах індивідуальні прилади обліку, сплачують різницю між показниками будинкового лічильника, витратами на загальнобудинкові потреби та сумарними показниками усіх індивідуальних лічильників, розподілену пропорційно опалювальній площі квартири.
Для квартир без лічильників встановлюється граничний розмір нарахувань – «максимальна частка», що убезпечує клієнта від аномально високих нарахувань.
