На запитання, що цікавлять читачів «Сімейної газети» щодо успадкування майна, відповідає Алла Кірик, юрисконсульт юридичної клініки університету управління та права іменні Леоніда Юзькова.
– Чи може спадкоємець прийняти у спадщину частину майна?
– Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Цікаво, що спадкоємець за заповітом може відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. А ось спадкоємець за законом може відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого з законних спадкоємців незалежно від черги, зокрема внуків, правнуків, племінників та інших.
Відмовитися від прийняття в спадщину можна лише від всього майна. Закон не дозволяє прийняти одну частину спадщини, а від іншої відмовитись.
Також важливо не забувати: спадкоємець отримуєте все майно померлого (квартири, земельні ділянки, гроші, цінні речі), як і його борги.
Спадкоємці можуть домовитися між собою про зміну часток спадкового майна. Якщо спадкоємець не розділив у заповіті майно між спадкоємцями, то їхні частки за законом є рівними. Проте спадкоємці можуть змінити розмір часток у спадщині: для рухомого майна – за усною домовленістю, а для нерухомого майна або транспортних засобів – за письмовою угодою, яку має посвідчити нотаріус.
– Якщо рівнозначних спадкоємців кілька – спадщина ділиться на всіх, можна оформити на одного в разі наявності відмови інших спадкоємців чи ця відмова не потрібна, якщо вони не подають заяву на отримання спадщини?
Якщо на спадщину претендують кілька спадкоємців однієї черги, то майно має ділитися на них в рівних частках. спадкове майно ділиться між ними в рівних частках, якщо інше не встановлено заповітом або угодою між спадкоємцями. Якщо один або кілька спадкоємців не подають заяву про прийняття спадщини, то вважаються такими, що не прийняли спадщину. Відтак їхня частка переходить до інших спадкоємців, які подали заяву про прийняття спадщини.
Загалом оформити спадщину на одного спадкоємця можна у двох випадках:
якщо інші спадкоємці подали заяву про відмову від спадщини на користь цього спадкоємця;
якщо інші спадкоємці не подали заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців – тоді вони автоматично втрачають право на спадщину, і все майно оформлюється на тих, хто своєчасно заявив про прийняття.
Тож письмова відмова не є обов’язковою, якщо спадкоємець просто не звернувся до нотаріуса у визначений термін, оскільки це розцінюється законом як неприйняття спадщини.
– Які потрібні документи для подання заяви на отримання спадщини?
Якщо оформлювати спадщину на одного спадкоємця, краще звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини з доказами подання заяви про прийняття спадщини.
Для цього знадобляться такі документи:
паспорт та індивідуальний податковий номер спадкоємця;
оригінал свідоцтва про смерть спадкодавця;
довідка про останнє місце проживання (реєстрації) померлого (її можна взяти в органі місцевого самоврядування або ЦНАПі, щоб визначити місце відкриття спадщини);
заповіт (якщо спадкування відбувається за заповітом);
довідка або витяг про наявність рахунків, вкладів або цінних паперів, якщо до складу спадщини входить банківське чи фінансове майно;
документи про смерть інших спадкоємців, якщо вони мали право на спадщину, але померли раніше;
заява про прийняття спадщини – її складає нотаріусом на місці, а підписує спадкоємець особисто.
Також потрібні документи, що підтверджують родинні стосунки зі спадкодавцем. Це можуть бути свідоцтво про народження, шлюб, рішення суду про встановлення родинних відносин.
Потрібні й документи, що підтверджують право власності спадкодавця на майно, яке переходить у спадщину (залежно від виду майна). На нерухомість – це правовстановлюючі документи (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності). На транспортні засоби – свідоцтво про реєстрацію, на земельну ділянку – державний акт, витяг із Державного земельного кадастру, договір купівлі-продажу чи дарування.
– Чи є відмінності прийняття спадщини на територіях України, де тривають бойові дії та тимчасово окупованих територіях?
Перебіг шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини зупиняється на час дії воєнного стану у регіонах, де ведуться активні бойові дії або які тимчасово окуповані. Це означає, що спадкоємець зможе подати заяву про прийняття спадщини після відновлення роботи нотаріальних органів на відповідній території без ризику пропустити строк. Якщо місце проживання померлого (місце відкриття спадщини) – на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій, спадкова справа може бути відкрита будь-яким нотаріусом на підконтрольній Україні території, незалежно від місця проживання спадкодавця. Тобто спадкоємець має право звернутися до будь-якого нотаріуса України, який має доступ до Єдиного реєстру спадкових справ.
У випадках, коли отримати оригінали документів неможливо через окупацію чи бойові дії, допускається використання електронних копій або дублікатів, виданих після відновлення роботи відповідних органів чи через портал «Дія». Також нотаріус може витребувати необхідні документи з власної ініціативи через державні реєстри.
Якщо спадкоємець не мав можливості звернутися до нотаріуса через бойові дії, окупацію чи відсутність транспортного сполучення, він може звернутися до суду з позовом про поновлення строку для прийняття спадщини, обґрунтувавши поважність причин пропуску (зокрема воєнними обставинами).
– Коли слід переоформлювати комунальні рахунки на нового власника майна – спадкоємця?
Прийнявши спадщину, спадкодавець набуває право на майно, успадкувавши також права та обов’язки спадкодавця. Тому незалежно від того чи отримав він свідоцтво про право на спадщину, чи здійснив реєстрацію права власника на успадковане нерухоме майно, він має належним чином утримувати належне йому майно.
Чому важливо вчасно змінити власника рахунку після отримання житла у спадок? Бо якщо підтверджено смерть попереднього споживача, а новий власник не оформив договори на постачання та розподіл, це може призвести до відключення й припинення надання послуг.
Змінити власника рахунку можна звернувшись до центрів обслуговування клієнтів. Потрібно мати з собою документи: паспорт точки розподілу, договір про надання послуг, відомості про розрахунковий засіб обліку, акт технічної перевірки лічильника (за наявності). Знадобиться і паспорт нового власника особового рахунку, його ідентифікаційний номер і документи про право власності нерухомого майна.
Обов’язок сплачувати комунальні послуги виникає з моменту фактичного прийняття спадщини, тобто ще до отримання свідоцтва про право на спадщину та оформлення документів на право власності. Тому важливо комунальні рахунки переоформлювати одразу після відкриття спадщини, тобто після смерті спадкодавця.
