3 липня сумський інструктор Федір Зайцевський повертався з прогулянки додому, коли неподалік пролунав вибух ворожої керованої авіабомби. Чоловік побіг на місце влучання й побачив травмоване подружжя – Дениса й Карину. Жінка втратила дві кінцівки, на одній уже був турнікет, тож Федір затягнув джгут на другій. Денисові, у якого була перебита артерія на нозі, він наклав ще один.
«Кожен мешканець Сум має вміти надавати домедичну допомогу», – переконаний Федір, чию історію розповіло видання «Цукр». Ці слова стосуються кожного з нас, бо удари не оминають ні міст, ні сіл. 19 жовтня російський дрон вцілив у парк Нової Водолаги на Харківщині, де гуляли родини з дітьми. Серед жертв Нововодолазька селищна громада назвала 8-річну Аріну Коваль та однорічну Ангеліну, що загинула разом із мамою-вчителькою. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомила, що лише у вересні війна вбила щонайменше 328 цивільних і поранила 2 105 – на 85 відсотків більше, ніж рік тому. А за дев’ять місяців цього року обірвалося 2 570 мирних життів, 15 211 людей покалічено – це майже в 1,6 раза перевищує показники 2025-го за той самий період.
Навіть підліток здатен зарадити, якщо знає як. За даними Запорізької обласної адміністрації, під час масованої атаки 5 травня 17-річний студент Олександр Казар’ян, який раніше пройшов відповідні тренінги, пліч-о-пліч із дорослими виносив травмованих зі зруйнованої станції техобслуговування – так удалося врятувати шістьох. Поруч за його вказівками діяв 14-річний Ростислав Пачковський. Обидва стали переможцями акції МВС «Діти-герої 2026».
Порядок дій біля постраждалого покроково визначає наказ Міністерства охорони здоров’я № 441. Перше правило – власна безпека. Під обстрілом слід за можливості сховатися, а підтримати іншого там можна лише в найнеобхіднішому: загасити вогонь на тілі та зупинити масивну кровотечу. Обачність не зайва й після вибуху: цього року росіяни не раз били повторно туди, де вже працювали рятувальники, зокрема в Харкові й Марганці.
Масивну кровотечу – ту, з якою не зволікають навіть під вогнем, – можна розпізнати за ознаками: кров б’є фонтаном чи рясно витікає, пляма довкола стрімко ширшає, одяг просякає наскрізь. Якщо рану добре видно, її насамперед слід щосили притиснути руками й туго перебинтувати. Коли ж кров не спиняється, накласти джгут або турнікет – на відстані від 5 до 7 сантиметрів вище від рани, але не на лікоть чи коліно. Якщо рани не роздивитися, джгут затягнути якомога вище на руці чи нозі. Точний час накладання записати просто на джгуті або на іншому помітному місці, а до приїзду бригади турнікет не послаблювати і не знімати. У МОЗ також радять не відходити від пораненого: від болю він може сам зняти джгут. Рани в пахві, пахвині, на сідниці чи біля основи шиї, куди джгут не накладеш, щільно заповнити марлевим бинтом і тиснути на них 10 хвилин. Груди й черевну порожнину при цьому не тампонувати.
Для інших травм – свої правила. Уламок, що застряг у животі, не можна виймати, а надійно закріпити; органи, які випали назовні, не вправляти, а рану закрити чистою, бажано стерильною, пов’язкою. Коли когось придавило плитою чи уламками стіни, вирішує час. Якщо минуло менше 10 хвилин, затиснуту частину тіла звільнити. Якщо довше або постраждалий непритомний, цього не можна робити, а до появи медиків невідступно стежити за його станом. Виняток – коли його треба негайно виносити: тоді на руку чи ногу, що опинилася під завалом, заздалегідь накласти джгут. Таких потерпілих, за порядками МОЗ, потрібно вкрити ковдрою чи термопокривалом.
Влучання часто спричиняють пожежі. Палаючий одяг на людині передусім слід погасити. Опік, радить Український Червоний Хрест, охолодити прохолодною проточною водою 20 хвилин або доти, доки не зменшиться біль, а якщо він повертається, процедуру повторити.
Того дня в Сумах на Федора чекало найстрашніше: Денис знепритомнів і перестав дихати. Інструктор почав непрямий масаж серця – і чоловік знову задихав. Тоді Федір поклав його на бік і дочекався екстрених служб. Наказ МОЗ радить у такому разі до приїзду фахівців натискати на центр грудей на глибину від 5 до 6 сантиметрів, від 100 до 120 разів на хвилину, а після кожних 30 поштовхів зробити два вдихи штучного дихання. Без захисних засобів цей крок можна пропустити. Якщо поруч є помічник, рятівники мають чергуватися кожні дві хвилини.
«Швидку» слід викликати якомога раніше – за номером 103 або 112. Звернення, наголошує МОЗ, приймають і під час тривог, хоча під обстрілами бригада виїжджає, лише коли маршрут і місце події безпечні. Спершу слід назвати точну адресу: населений пункт, вулицю, будинок, а за змогою й під’їзд, поверх, квартиру та код на дверях. Якщо її не знати, пояснити, як дістатися, і описати орієнтири. Далі повідомити, що сталося, стать і вік постраждалого (хоча б приблизний), хто телефонує і як із ним зв’язатися, а також чи загрожує щось медикам. Диспетчер може залишатися на лінії й підказувати, що робити, доки лікарі в дорозі.
Федір із листопада 2024 року вчить сумчан зупиняти масивну кровотечу й проводити серцево-легеневу реанімацію в Центрі готовності цивільних. За три роки там побували 3 858 слухачів, а після масованих атак охочих стає різко більше. Курси першої допомоги Українського Червоного Хреста від лютого 2022 року пройшли майже 500 тисяч людей. У вересні організація презентувала освітню платформу fa-centr.com.ua: там можна обрати заняття онлайн – від коротких семінарів до розлогих тренінгів, записатися на очні або оновити знання, не виходячи з дому. Такий формат, на думку його авторів, особливо важливий для віддалених сіл і містечок. Довідки – в інфоцентрі Всеукраїнського Червоного Хреста: 0 800 332 656.
Нині Денис із рідними проходить реабілітацію у Львові. 3 липня для нього й Карини все могло обірватися. Та поруч опинився той, хто вмів.

















