Нині підприємець, котрий виготовляє крафтову ковбасу під власною торговою маркою «Копчена свинка», Андрій Данілєвський – ветеран російсько-української війни. Він пішов добровольцем захищати рідну країну з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році. Після важкого поранення, попри неповністю завершену реабілітацію, Андрій взявся за виробництво варено-копчених ковбас і м’яса.
«У мене важке поранення, внаслідок чого ампутована права рука і перебите ліве коліно, – ділиться чоловік. – Є незакрита потреба в заміні колінного суглоба. Я довго лікувався, лікарі намагалися врятувати руку, проте все ж її довелося ампутувати наприкінці 2023 року. А отримав я поранення 16 лютого 2023 року».
Вам також може сподобатися
Андрій Данілєвський служив у 81 окремій аеромобільній Слобожанській бригаді – це Десантно-штурмові війська ЗСУ. Переважну більшість часу відслужив, обороняючи Серебрянське лісництво на Луганщині, де й отримав поранення.
Після тривалого лікування і звільнення з війська треба було приймати рішення, чим далі займатися в житті. Вміючи торгувати, бо до великої війни працював торговим представником, чоловік захотів розпочати власну справу – продавати своє, власно вироблене. Так у них з дружиною Лєною народилася ідея виготовляти м’ясні смаколики і реалізувати готовий продукт. Бо свого часу мали досвід: купували м’ясо і продавали його в столиці. Але працювати з сировиною не так вигідно й достойно, як реалізовувати свою готову продукцію. Так у селі Рачки Володарської громади на Київщині з’явилося виробництво зі смачною назвою «Копчена свинка» – сімейна справа Андрія та Лєни Данілєвських. Розпочали її вони ще у 2024 році. Проте через фінансові складнощі, зокрема через бюрократичну тяганину й затримку у виплатах, довелося виробництво поставити на паузу.
Фото надане ветераном.
На запитання, чи не скористався Андрій котроюсь із державних програм підтримки ветеранів, чоловік відповідає, що ні, на жодні державні гранти не подавалися і не планують. Щодо міжнародних, то спробувати хочуть, але зараз з дружиною якраз навчаються, як правильно подавати гранти. Бо це теж непростий процес.
Якраз у цей час у сім’ї сталася найщасливіша подія – народження донечки Мішель. Це змусило тимчасово зупинити розвиток власної ковбасної справи, адже Андрій та Лєна усім займаються самі. Зрозуміло, що поява немовляти змістила пріоритети.
«Нам на той час не вистачило фінансів, щоб протриматись, і ми закрили виробництво, – пригадує Андрій. – Проте вже з осені 2025 року «Копчена свинка» відновила свою діяльність».
370 кілометрів пішки задля збору на відновлення власної справи
Влітку минулого року Андрій вирушив у піший похід з Київщини. Кінцевою точкою прибуття була запланована Одеса. Ветеран таким чином хотів привернути увагу до проблем і потреб звільнених з лав ЗСУ військовослужбовців через поранення чи стан здоров’я. В рамках походу організував фінансовий збір на відновлення власної справи. Ішов сам, розповідаючи підписникам на сторінках в своїх соцмережах деталі походу.
«Я таки дійшов, скупався в морі і повернувся. Назад уже їхав, бо вдома чекала дружина з донечкою, – розповідає молодий татусь. – У малечі якраз такий складний вік – різалися зуби, тож Лєні була потрібна моя допомога».
Зараз Андрій для роботи «Копченої свинки» закуповує лише сертифіковану продукцію на м’ясокомбінатах, адже підприємець не може використовувати дворовий забій, який у нас в країні заборонений. Чоловік поки сам маринує, коптить, продає… Дружина намагається допомагати, наскільки це можливо з майже півторарічною дитиною на руках. Найнятих працівників молоде виробництво поки не може собі дозволити. Тож Андрій, окрім продажу м’ясних смаколиків через інтернет, сам продає м’ясо-ковбаси на місцевому ринку у Володарці, має плани торгувати і на центральному продовольчому ринку у Білій Церкві. А поштою вакуумовані смаколики вже роз’їжджаються по всій країні. Варто спробувати й переконатися, що справжні українці вміють і ворожий удар тримати, і в цивільному житті не занепадати духом.
