Травень 2025 року має шанс увійти в історію як найхолодніший за весь період метеорологічних спостережень. Схожий за нинішнім температурним режимом був тільки в 1999 році.
На жаль, звичним стало, що протягом останнього періоду аграрії постійно стикаються з негативними явищами, пов’язаними зі зміною клімату. Шокував аграріїв не лише квітень: температура впала з 19 градусів тепла до мінусових позначок – подекуди фіксувалися заморозки у 5-6 градусів. Адже під загрозою опинилися посіви зернових, овочі, фруктові дерева. Суттєво додав стресу й холодний та дощовий травень. Середня температура за перші дві декади цього місяця опустилася на 5 градусів нижче за кліматичну норму, кількість опадів перевищила місячну норму. Вночі знову фіксувалися заморозки.
Вам також може сподобатися
У Міністерстві аграрної політики стверджують, що поки зарано давати прогнози впливу весняних холодів на майбутній врожай.
Як вплинуть екстремальні погодні умови на урожай-2025, «Главкому» розповіли гендиректор Української аграрної конфедерації, що об’єднує близько 40 гравців аграрного ринку, Павло Коваль і начальник відділу агрометеорології українського Гідрометцентру Тетяна Адаменко.
«Швидше за все, вийдемо на рівень урожаю минулого року»
«Почнемо з того, що осіння погодна ситуація під час посіву озимини була непростою, що вплинуло на структуру посівів. Було посіяно менше озимого ячменю та пшениці. Можливо, це було виправдано, оскільки пізні посіви озимини були не найкращої якості, а тепер ще й морози додали проблем. Чесно кажучи, ми не очікували таких пізніх морозів, – розповідає Павло Коваль. – Ми звикли, що через заморозки зазвичай можуть постраждати ранні фрукти, але на сьогодні маємо проблеми із соєю, озимим ячменем, є проблеми й щодо інших культур. Знаю, що аграрії вже пересіяли окремі площі кукурудзи. Не кажу вже про кісточкові: абрикоси, черешні, персики та окремі ранні сорти слив – все це постраждало, і в деяких господарствах урожаю цього року не буде. Також по всій Україні цьогоріч горіхи примерзли, врожаю теж не буде, а це був важливий продукт для загального експорту».
Поки експерти схиляються до думки, що можна очікувати врожай приблизно на рівні минулого року. Хоч на просапних культурах вже бур’ян розвивається, і боротьба з ним ще додасть витрат.
У центрі країни, наприклад, на Кіровоградщині, пшениця без тепла та весняних опадів не так бурхливо розвивалася, як зазвичай. І є певні застереження: там, де очікували, може, 60-65 центнерів врожаю – 10-15 втратимо. Є підприємства на Харківщині, Сумщині, Чернігівщині, де соя примерзла. Скоріше за все, дехто її залишить, розуміючи, що вже буде менше плодоносних стебел. Якщо, наприклад, горох підмерз, то його вже пересіватимуть не горохом, а, скоріш за все, чимось пізнім – мабуть, кукурудзою, дехто може трошки гречки, проса додати.
Загалом, якщо дуже обережно прогнозувати, вже кажуть десь про 10% втрат від потенційного врожаю. Швидше за все, вийдемо на рівень минулого року – десь 73-74 мільйонів тонн (зернових та олійних культур). Хоча планували його перевершити.
Які затрати фермери вже мають
Очікувалося, що весняна посівна кампанія обійдеться у 200 мільярдів гривень, але загалом це буде більша сума, веде далі експерт. Тут ще питання в тому, хто з виробників чим зміг пересівати. Якщо ви вклалися, наприклад, у насіння сої, а вона загинула, а пересіваєте ячменем, то це точно не подвійні витрати, бо ячмінь дешевше. Якщо спочатку вклалися в горох, то пересіваєте кукурудзою, і очевидно, що не найдорожчим насінням. Але, звісно, є господарства, які ледь вклалися у посівну, а потім все це вимерзло. Знову витрачатися на те, аби пересівати, можуть собі дозволити лише ті аграрії, у кого більші фінансові можливості.
«Ціни на овочі в магазинах вже зросли, і це пояснюють якраз примхами погоди, – продовжує Павло Коваль. – Немає тепла, тому, наприклад, зелені овочі запізнюються у розвитку. Але відомо, що в Туреччині у деяких провінціях взагалі замерзли деякі фрукти та зелені овочі. І на півдні європейських країн заморозки пройшлися. Ми цього сезону зелений часник з Албанії отримували, і в них теж були проблеми. Тобто мало того, що логістика імпорту може бути ускладнена, ще й погодні умови впливають. Можу сказати, що фрукти точно будуть цьогоріч дорожчими. Житнього борошна в Україні свого вже немає, ми його імпортуємо. А оскільки не можемо імпортувати з Білорусі та росії, а в поляків зайвого немає, то чорний та пшенично-житній хліб найближчим часом теж трохи підскочить в ціні. Тож очікуємо здорожчання ягід, овочів та хліба. Утім воно не буде фантастичним, бо треба робити поправку на купівельну спроможність. Можна прогнозувати підвищення цін в середньому на 10-15% порівняно з минулим роком, але на окремі товари – такі як ягоди та кісточкові плоди – воно може бути й більшим.
З картоплею проблем не буде
«Але щодо продовольчої безпеки країни можна бути спокійними, – розповідає журналістам «Главкому» Павло Коваль. – Сьогодні можна казати, що навіть того озимого клину, який є, у нас точно в три-чотири рази більше, ніж потрібно для внутрішнього ринку. Не варто розхитувати питання загрози продовольчій безпеці, навіть з цими заморозками та складнощами. Навіть якщо не буде персиків та черешень цього року, точно буде хліб, картопля, олія та все інше. Ми спокійно пройдемо цей сезон. Інше питання – окремим фермерським господарствам, які займаються монокультурами, наприклад, кісточковими на півдні, буде складніше.
У більшості картоплярських регіонів погода на врожай картоплі фактично не вплинула. Хіба що в окремих господарствах на півдні – рання картопля звідти може бути дорожчою. Але ж південь – це Херсонщина, Запоріжжя, Миколаївщина: частина цих територій сьогодні тимчасово окуповані, тому їхній вплив на загальний овочевий баланс останні три роки був невеликим. Щодо підготовки до наступного сезону, думаю, з картоплею буде менше проблем.
Просто унікальність цьогорічної ситуації в тому, що заморозки-приморозки охопили майже всю територію України, на відміну від попередніх років, коли вони були локальнішими. І, можливо, заморозки ще будуть. Сезон цікавий, як ми й очікували».
Важлива перша половина червня
«Якщо порівнювати квітневі та травневі заморозки, то їхня шкодочинність залежить від фази розвитку культури, – констатує Тетяна Адаменко. – У квітні постраждали плодові, городні, розсада – те, що було рано висаджено і досягло фази цвітіння. Не було запилення, відбулося замерзання квіток, зав’язі – тому урожай плодових буде дуже низький, а деяких культур (абрикосів) майже не буде. Щось залишиться, але цього буде мало і дорого.
Що стосується основних сільськогосподарських культур – таких як пшениця, ярий ячмінь, озимий ячмінь, озимий ріпак – на жаль, там також є пошкодження. Вони додаються до пошкоджень тієї ранньої городини, яка зійшла, картоплі, яку дуже рано посадили. Чесно кажучи, я не очікувала таких збитків у травні. Вони не будуть катастрофічними – можливо, у межах 3-5% урожаю не вдасться зібрати».
Утім це вже комплексний вплив не тільки заморозків, а й засухи. Якщо на заході країни було холодно, йшли дощі і сніг, то на південно-східній, східній частинах було тепліше, хоч і там були заморозки, але не такі інтенсивні. Там додавалася сухість ґрунту, тобто дефіцит опадів, який у нас триває в деяких районах ще з минулого року – особливо це виражено у Дніпропетровській області. Фермери скаржилися на те, що суттєво постраждали горох та кукурудза.
Наприкінці місяця ми вже очікуємо підвищення температури до літніх значень. Звісно, навіть в червні можливі аномально екстремальні температури, але вони траплялися лише раз на 30 років, коли на заході України в середині червня спостерігався заморозок у 0 градусів.
Дуже велику роль відіграватимуть погодні умови у першій половині червня. Якщо не дай Бог буде спека та відсутність опадів – це буде поганий ефект. Якщо стоятиме помірно тепла погода і йтимуть періодичні дощі – це зовсім інший ефект для гарного врожаю.
На думку Тетяни Адаменко, цього року дуже ризиковані культури – ранні ярі зернові. В них короткий вегетаційний період, і якщо вони були посіяні в кінці квітня, а на початку червня почнеться спекотна погода, у них не буде шансу сформувати урожай.
