Вам також може сподобатися
Родом Станіслав Демидов із села Стадниця, що на Київщині. Після закінчення Уманського педінституту здобув фах вчителя біології та основ сільського господарства. Вчителював на Київщині. А після служби в армії життєва дорога привела Станіслава Миколайовича до Війтівської середньої школи. У цьому навчальному закладі він 32 роки був завучем, а нині працює вчителем біології й екології.
Пасічником Станіслав Демидов став не випадково. Думка про це у нього зародилася, мабуть, ще у дитинстві. «У сусіда Миколи Шоферівського були бджоли, і він нас, хлопчиків, пригощав медом, – згадує Станіслав Миколайович. – Я мед дуже любив. У мене ще відтоді визрівало якесь позитивне ставлення до цієї справи, до бджоли – чудової комахи. А у 1993 році мама, Лідія Зіновіївна, подарувала мені один, а потім ще три вулики. Після цього справа пішла, і зараз маю велику продуктивну пасіку».
Опановувати «солодку справу» допомагав спочатку досвідчений бджоляр Іван Каратнюк. «Він давав поради, я прислуховувався, – розповідає пасічник. – Я зібрав купу літератури, періодично перечитував книжки, черпав інформацію і про бджолину сім’ю, і про технологічні процеси. Але найголовніше, коли ти вже маєш бджолосім’ї, займаєшся цією справою, тоді знання приростають швидко й отримуєш необхідний досвід. У сучасних умовах дуже допомагають соціальні мережі, інтернет. Вчитися можна до безкінечності, адже щось убуває, а щось прибуває».
У Станіслава Миколайовича бджоли порід Карніка, Бакфаст, які вирізняються невибагливістю, високою продуктивністю, стійкістю до хвороб. Є також Українська степова. Більшість вуликів виготовив власноруч. «Спочатку у мене були лежаки – вулики горизонтального типу, на даданівській рамці, – уточнює Станіслав Демидов. – Через 15 років я дозрів до того, що потрібно використовувати більш прогресивні вулики, тому вирішив переходити на стояки – вертикального типу, які на рутовській рамці. Зараз у мене в основному рутовський вулик на вісім рамок».
Пасіку бджоляр утримує вдома – вулики розміщені біля хати й на городі. Кормовою базою для працелюбних комах слугують ріпак і соняшник – найпродуктивніші культури з точки зору медозбору, а також акація, липа, садки і в меншій мірі – різнотрав’я. «Цьогоріч взяток меду із соняшника був дуже низький, – констатує пасічник. – Причин цьому кілька. По-перше, був падіж бджіл, внаслідок чого бджолині сім’ї зменшилися. По-друге, в умовах незвичної спеки соняшник відцвів значно швидше, ніж зазвичай. Цвітіння тривало не 20, а 12-10 і навіть менше днів. «Жнива» у пасічників припадають на липень-серпень. Мед збирають кілька разів. У нашій місцевості оптимальна врожайність – приблизно 30 кілограмів меду за сезон».
«У мене кілька сенсів життя, – каже Станіслав Миколайович. – Це родина, сім’я, діти, онуки. Це школа, якій присвятив багато років. І, звісно, бджоли».
Окрім меду, інші продукти бджільництва теж цінні за своїм складом. «Від бджоли усе лікувальне, – переконаний бджоляр. – З цією метою використовують пергу, пилок, прополіс, личинки воскової молі, бджолиний підмор. Не знаю, чи доведено, але побутує думка про те, що вібрації бджіл заряджають воду, й від цього отримують лікувальний ефект. У мене є апібудиночок, де я періодично відпочиваю. Там дуже комфортно, заспокійлива атмосфера. В апібудинку завжди бджолиний гул – бджоли створюють вібрації, які здатні регулювати життєві процеси в організмі людини, біоритми. А від цього залежить функціонування дуже багатьох систем».
Станіслав Демидов – голова спілки бджолярів Бершадщини. Вона об’єднує кілька десятків пасічників, а реально їх у громаді – близько двохсот. Колеги зустрічаються, обмінюються інформацією, діляться досвідом, обговорюють різні актуальні питання. Тим, хто мріє мати власну пасіку, Станіслав Миколайович радить найперше опрацювати відповідну літературу, вивчити біологію й особливості розвитку бджолиної сім’ї, технологію утримання і розведення бджіл, а також прийоми захисту їх від хвороб і шкідників. Справу варто починати, придбавши 5-6 бджолосімей, якщо менше – то вони погано виживають. Є багато довідників-порадників, інформації в інтернеті. Важливо вчасно виконувати всі необхідні дії технологічного процесу. А з часом з’явиться і свій практичний досвід.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
