Як вибрати дійсно молочну корову? Розібратися в цьому допоможе кандидат ветеринарних наук Юлія Сисюк.
– Юліє Олександрівно, молочна продуктивність корів визначається багатьма факторами. Один з них – порода, адже від неї залежать потенційні можливості тварини. Що скажете з цього приводу?
Вам також може сподобатися
– Коли ми говоримо про молочну продуктивність корів, то передусім варто згадати про породу. Це своєрідний фундамент, на якому будується все інше. Порода визначає генетичний потенціал тварини, тобто те, скільки молока вона може дати за ідеальних умов утримання та годівлі. Є корови, які природою створені більше для м’ясного напрямку, вони міцні, добре набирають вагу, але молока від них багато не дочекаєшся. А є спеціалізовані молочні породи, наприклад, голштинська, джерсейська чи українська чорно-ряба, які здатні давати десятки літрів молока щодня. Звісно, сама лише порода ще не гарантує рекордних надоїв. Це радше потенціал, який господар повинен правильно реалізувати. Адже навіть найкраща молочна корова, якщо її недогодовувати чи тримати в поганих умовах, не покаже своїх можливостей. Але факт лишається фактом: порода закладає основу, з якою вже працює людина. Тому, коли йдеться про вибір худоби для господарства, потрібно добре розуміти мету: чи це отримання м’яса, чи молока, чи, можливо, поєднання обох напрямів. Якщо ж пріоритет – саме молочне виробництво, то правильний вибір породи – це перший і надзвичайно важливий крок. Адже у спадковості тварини зосереджена уся її майбутня продуктивність.
– Молочну продуктивність можна визначити й за типом статури корови. Які особливості вказують на це?
– Досвідчені господарі кажуть: варто лише глянути на корову – і вже можна приблизно сказати, скільки молока вона здатна дати. Звісно, це не точна наука, але певні риси статури справді свідчать про молочний напрямок продуктивності. Такі тварини зазвичай мають витягнуте тіло, легкий кістяк, добре розвинену грудну клітку та не надто масивну мускулатуру. Це пояснюється просто: організм молочної корови «налаштований» не на нарощування м’яса, а на вироблення молока. Особливу увагу звертають на вим’я. Воно повинно бути добре розвинене, об’ємне, грушоподібної чи чашоподібної форми, з еластичною шкірою та рівномірно розташованими дійками. Таке вим’я свідчить про високу молочну продуктивність і зручне доїння. Також важливий стан шкіри й підшкірної клітковини – у молочних корів вони ніжні, тонкі, легко збираються в складку. Не менш промовистою ознакою є так званий «молочний трикутник» – простір між задньою частиною живота, стегнами та вим’ям. Чим він ширший і виразніший, тим більше молока може вміститися у вимені. Звичайно, велике значення має й стан здоров’я. Блискуча шерсть, гарний апетит, активність та спокійна поведінка – це все сигнали, що перед вами здорова корова, яка довго служитиме. Не варто забувати й про родовід: якщо мати й бабуся тварини давали високі надої, велика ймовірність, що і ця корова успадкує таку здатність.
Навіть без складних вимірювань можна сказати: корова молочного типу завжди виглядає трохи легшою, витонченішою за м’ясну, а її будова тіла ніби підказує: основна продукція тут – не кілограми м’яса, а літри молока. І уважний господар легко це помітить.
– Як молочна продуктивність залежить від віку корови?
– Молоді корови, які щойно розпочали лактацію після першого отелення, зазвичай дають менше молока, адже їхній організм ще росте і формується, тож частина поживних речовин витрачається на розвиток, а не лише на утворення молока. Проте з кожною наступною лактацією продуктивність зростає: тварина зміцнює свій організм, краще розкриває генетичний потенціал і поступово виходить на найвищі показники. Найвищу молочну віддачу корови демонструють у віці від п’яти до восьми років. Саме тоді їхня фізіологія найбільш пристосована до високого вироблення молока: вим’я добре розвинене, обмін речовин стабільний, а сама тварина вже має досвід кількох лактацій. У цей період, за належного догляду та збалансованої годівлі, можна отримати найбільші надої. З віком, особливо після десяти років, молочна продуктивність починає поступово знижуватися. Організм старіє, вим’я втрачає еластичність, відновлення після отелень відбувається повільніше. Та й загальна витривалість тварини вже не та.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
