Україна входить до п’ятірки світових експортерів меду. Пасіки до війни були зареєстровані в кожній області нашої держави – їх кількість сягала 45 тисяч, складаючись з більш ніж двох мільйонів бджолосімей. Уже 2023 року Україна експортувала 54,5 тисячі тонн меду, що на 13 відсотків більше, ніж 2022-го, але на 5 вісотків нижче показника 2021 року. Такі дані виданню AgroPortal.ua надала незалежна експертка Анна Бурка. За її словами, останній рекорд з експорту було зафіксовано 2020 року, коли на зовнішні ринки було поставлено майже 81 тисячу тонн меду. У грошовому вираженні експорт меду з України 2023 року скоротився проти 2022 та 2021 років на 13 та 17 відсотків відповідно, склавши 120 мільйонів доларів. При цьому середня ціна 2023 року впала до 2,19 долара за кілограм проти 2,85 долара 2022 року.
Сімдесят п’ять відсотків всіх видів харчів людини залежать від запилення. Більшість запилюється саме бджолами. Тобто рослини, якими харчуємося ми, свійські та дикі тварини, птахи і комахи – результат роботи бджіл. Існує двадцять тисяч видів бджіл. Але найбільше запилення здійснюють саме медоносні. І їх унікальність у тому, що вони – соціальні комахи і зимують сім’ями. І навесні, поки інші комахи лише виходять із зимівлі, бджоли вже запилюють сади, плодові дерева, кущі – практично всі рослини. Через це вчені визнали медоносну бджолу найважливішим живим організмом на планеті Земля.
Вам також може сподобатися
Щороку навесні, в період масових обробок полів, реєструються випадки отруєння бджіл отрутохімікатами. У більшості випадків отруєння бджіл – це наслідок несвоєчасного попередження пасічників про час, місце, діючу речовину, характер хімічних обробок сільгоспкультур, термін дії препарату, відсутність іншої інформації щодо обробки полів, тобто порушення законодавства про використання отрутохімікатів, констатують у Держпродспоживслужбі.
Запобігти скаргам щодо неправомірних дій при застосуванні засобів захисту рослин на сільськогосподарських угіддях, охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки безпечних продуктів бджільництва, можна.
Варто звернути увагу на те, що відповідно до статті 37 Закону України «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи, які застосовують хімічні засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки попередити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ, через засоби масової інформації. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Щоб запобігти отруєнню бджіл, аграріям необхідно використовувати малотоксичні для них препарати та правильно вибирати час і період обробки поля. Правильно вибраний період обробки – це найважливіша умова, оскільки бджоли збирають нектар сезонно. При тому літають вони тільки вдень за теплої сонячної погоди, коли температура повітря не нижче 10 градусів. Тому для обробки посівів краще вибирати вечірній час, що дозволить запобігти контакту бджіл зі шкідливими препаратами.
Керуючись вимогами чинного законодавства, сільгоспвиробники при обробці полів мають дотримуватися запобіжних заходів та враховувати такі фактори як швидкість руху повітря та заборону обробки пестицидами садів, ягідників, полів в період цвітіння. Обробку слід проводити у період відсутності активного льоту бджіл, краще у ранкові або вечірні години, використовувати препарати, які мають відлякувальні властивості.
Загибель бджіл – справді актуальна загроза розвитку людства. Без бджіл знижуються врожаї, зменшується поголів’я худоби, яку нічим годувати. Тож збитки рахують не тільки бджолярі через втрати своїх бджіл, але й фермери – через недозапилення сільськогосподарських культур.
Нині в Європі офіційно заборонили використання неоникотиноїдних інсектицидів. У планах ЄС, які зафіксовані в Європейському Зеленому Курсі, – подальше зменшення використання пестицидів на 50 відсотків і значний розвиток органічного землеробства.
Як діяти пасічникам у разі отруєння бджіл
Перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький розповів про алгоритм дій пасічника у випадку отруєння бджіл засобами захисту рослин (ЗЗР). За його словами, насамперед важливо дотримуватися двох правил. По-перше, пасіка повинна бути зареєстрована, тобто мати паспорт. По-друге, пасічнику треба звернутися з відповідною заявою про отруєння до спеціальної комісії. Після цього комісія із встановлення факту отруєння бджіл проводить відповідні дії і надає рекомендації. «Комісія встановлює причини отруєння бджіл. Зокрема, відбирає проби для проведення лабораторних досліджень. Важливо, щоб доказова база була зібрана відповідно до закону. Це необхідно, щоб порушник був покараний», – зазначив Тарас Висоцький. Він також зауважив, що згідно з новими правилами, особи, які застосовують ЗЗР, повинні надати представникам комісії доступ до земельних ділянок для відбору проб.
Отже, у випадку отруєння бджіл, інформують у Мінагрополітики, пасічник повинен звернутися до органу місцевого самоврядування. Тоді невідкладно збирається постійно діюча комісія, до складу якої входять: представник органу місцевого самоврядування за місцем розташування пасіки, який є головою комісії, та представник органу місцевого самоврядування, адміністративні межі якого ближче ніж за 10 кілометрів від пасіки, яку обстежує комісія. Також у роботі комісії бере участь представник територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів або представник державної установи, що належить до сфери управління Держпродспоживслужби. Також – представник територіального органу Національної поліції України. До роботи Комісії залучається і власник обстежуваної пасіки або уповноважена ним особа. Постійно діюча комісія проводить обстеження щодо встановлення факту отруєння бджіл і надає рекомендації щодо визначення шкоди, заподіяної власнику пасіки.
.
