Існує чимало нюансів, на які потрібно звернути увагу. Зокрема потрібно враховувати вік і комплекцію самця. Для молодих самок найкраще підійдуть невеликі самці, які недавно вступили у статеву зрілість – віком вісім-десять місяців. Потомство самців, молодших від цього віку, буде дуже слабке. Кіз, які вже не раз народжували, краще зводити з хорошими козлами-плідниками. Здоровому плідному самцеві притаманна коротка й густа борода, недовга шия, широка спина та широкий, добре розвинений грудний відділ. Ноги мають бути щільними і міцними, шерсть – густою, без жодних залисин.
У цей час слід подбати і про раціон козла. Він має бути різноманітний, вітамінний та поживний. У ньому повинно бути достатньо протеїну, йоду, кухонної солі та вітамінів А і Е. Нестача цих речовин може негативно позначитися на здатності козла до запліднення. В раціоні обов’язковим є білковий корм, пшенична й вівсяна солома, сіно. Раз на тиждень в добавку чи їжу варто додавати по дві краплі йоду, що дуже важливо для майбутнього потомства.
Також цап повинен бути енергійним, мати хороший апетит. Окрім цього, тварині рекомендовано багато часу проводити на свіжому повітрі. Зовнішнє середовище – основний фактор, що визначає життєдіяльність і поведінку тварин, їх продуктивність та здоров’я.
Анатолій ВІННІЧУК, зоотехнік.
