Навіть невелике пошкодження на шкірці плода часто свідчить про глибоке ураження грибком моніліозу. Це поширене і небезпечне захворювання, спричинене патогенними грибами, які активізуються ще навесні під час цвітіння, але виявляють себе восени у вигляді бурих м’яких плям гнилі на плодах. Такі плоди непридатні для вживання в їжу, їх не можна залишати під деревами, оскільки гнилизна швидко проникає всередину, і будь-які пошкодження стають прямим джерелом інфекції для всього саду. Спори грибка моніліозу надзвичайно легко розносяться навколишнім середовищем: їх переносить вітер, птахи та шкідливі комахи, що призводить до зараження здорових плодових дерев, чагарників та сусідніх ділянок. Крім того, збудники захворювання проникають у ґрунт і зберігаються там до наступного сезону.
Замість того щоб вивозити гнилі яблука та груші на смітник, їх можна перетворити на цінне органічне добриво. Плоди можна закопати в овочеві грядки на глибину не менше 30 сантиметрів. Цей метод вважається безпечним, оскільки моніліоз не вражає городні культури і грибок не зможе повернутися до плодових дерев. Для прискорення розкладання та гарантованого знищення спорів поверх плодів варто посипати триходерму, попіл або гашене вапно, після чого щільно засипати шаром землі. Щоб уникнути поширення грибків, можна також посипати яблука сечовиною перед закопуванням.
Або ж гнилі плоди можна помістити до компостної купи, де їх чергують із шарами трави, бадилля, тирси та землі. Таким чином забезпечується необхідна аерація та прискорюється процес перегнивання. Якщо все зробити правильно, навіть гнилі фрукти можуть перегнити у якісне добриво. Для знищення патогенних мікроорганізмів компостування має тривати пару років.
Такі способи дозволять садівникам не лише зберегти свій врожай, але й перетворити потенційну загрозу, якою є гнилі плоди, залишені в саду, на цінний ресурс.



















