Тим, хто вирішив зайнятися вівчарством, раджу насамперед звернути увагу на породу. Приміром, овець карпатської породи найкраще розводити тим, хто мешкає біля гір. А ось романівської та асканійської порід найкраще розводити у степових регіонах, на Поділлі.
Купуючи, слід уважно оглянути тварину. В здорової, добре розвиненої і продуктивної вівці має бути широкий і довгий тулуб, пружний живіт, міцні ноги. Про погане здоров’я та слабку конституцію свідчать вузькі, слабко розвинені груди, провисла спина – таких овець купувати не варто. Обов’язково потрібно подивитися на зуби тварини. Адже саме за їх станом визначають вік вівці і її загальний стан. У здорової дорослої вівці є 32 зуби. Починаючи з семирічного віку, вівці починають втрачати зуби. Найбільш продуктивними ці тварини є у віці два-три роки. Саме в цей час великі надої і добра вовна.
Вам також може сподобатися
Досвідчені газди добре знають, що ці тварини люблять товариство. Тому ідеально, коли в приміщенні в інших засіках ще будуть коні, кози чи корови. В їх присутності вівці, які за своєю природою є трішки полохливими, почуваються наче в безпеці. Вівці люблять простір, вони повинні багато ходити, і в жодному разі не можна допускати, щоб тварини застоювалися в стайнях.
Статевої зрілості тварини досягають у віці 8-9 місяців. Однак парувати найкраще у півторарічному віці, бо ж лише добре розвинена сильна тварина здатна виносити і народити міцне та в майбутньому продуктивне потомство. За місяць до спаровування тварин потрібно максимально годувати. Це має бути хороша високоякісна трава, зернові, мінеральні добавки. Вагітність вівці триває 145-155 діб. Протягом останнього перед пологами місяця слід зробити раціон тварини максимально скромним – давати лише сіно і склянку вівса. Завдяки цьому вона зможе легко і швидко народити малюків.
Засік, де народжуватиме вівця, має бути теплим, сухим, добре освітленим і мати багато підстилки. Перед пологами біля вимені варто зістригти шерсть, щоб малюкам було легше знаходити соски. Вівця народжує від 2 до 5 ягняток. Потрібно трішки вцідити молозиво і лише тоді підпустити до матері ягнят. Перші 5 днів ягнят слід напувати кожні 4 години. Причому спершу це робити за допомогою пляшки з соскою, а тоді привчати пити з посудини. Потім можна трішки збільшити період між годівлею. Після двох тижнів ягнятам слід пропонувати м’яке якісне сіно. На третьому тижні життя можна ввести в раціон тертий кормовий буряк і моркву.
Харчування дорослих тварин має бути достатнім і різноманітним, вітамінним і поживним. Раціон великою мірою залежить від пори року. Навесні у ньому повинно бути сіно і водночас тварин потрібно переводити на зелень. З настанням осені пасовищна трава втрачає свою поживність. Тому в цей час зростає потреба в сіні, коренеплодах та зерні. Аналогічним є раціон і взимку, який доповнюється силосом, соломою, мінеральними добавками.
Дуже важливою є підготовка овець до зими. Кошари, в яких вівці зимуватимуть, мають бути теплими – з температурою від +10 градусів, сухими й добре вентильованими, достатньо освітленими. За підстилку треба брати солому. В коморі обов’язково мають бути поїлки.
Анатолій ВІННІЧУК, зоотехнік.
