28 вересня після російської атаки в Броварському районі на Київщині загорілися одразу два складські приміщення. Як повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко, моніторинговий пост атмосферного повітря зафіксував у зоні пожежі незначне перевищення аміаку. У самих Броварах перевищень не виявили, загрози життю та здоров’ю людей, за його словами, не було. Проте мешканцям одразу порадили зачинити вікна й двері.
Це не поодинокий випадок. У ніч на 5 серпня під час масованої атаки на Київ аміак витік у Голосіївському районі столиці. За даними Київської міської військової адміністрації, тоді пошкодило систему, у якій було близько 300 літрів цієї речовини. Рятувальники швидко локалізували витік.
Вам також може сподобатися
Аміак широко використовують у промислових холодильних установках, тож удар по складу чи підприємству з таким обладнанням може обернутися його викидом. А будь-яка велика пожежа – це ще й густий дим із продуктами горіння. Склади й підприємства є майже в кожному місті, тому знати, як діяти в такій ситуації, не завадить жодній родині.
Аміак – безбарвний газ із різким задушливим запахом, знайомим кожному, хто хоч раз нюхав нашатирний спирт. Покладатися лише на власний нюх однак не варто. Значно надійніше стежити за повідомленнями ДСНС і місцевої влади, адже за вітру чи дощу концентрація газу в повітрі може швидко змінюватися. Головна особливість аміаку в тому, що він легший за повітря й піднімається вгору. Тому, як наголошують у Центрі громадського здоров’я МОЗ, ховатися від нього слід якомога нижче: на нижніх поверхах, у підвалах, в укриттях. Зі хлором усе навпаки. Він важчий за повітря, стелиться низинами й затікає в підвали, тож від нього рятуються на верхніх поверхах. Плутати ці два правила небезпечно.
Якщо небезпека виникла раптово, а людина перебуває надворі, у Центрі громадського здоров’я радять якнайшвидше залишити небезпечну зону, рухаючись упоперек напрямку вітру. Коли вийти неможливо, варто зайти в приміщення. Там слід щільно зачинити вікна, двері й вентиляційні отвори, а щілини, за можливості, завісити тканиною, змоченою слабким розчином оцту або лимонної кислоти.
Вентиляцію й кондиціонер краще вимкнути, бо вони затягують повітря з вулиці. В офіційних пам’ятках для населення підказують і простий спосіб очистити повітря в оселі: увімкнути у ванній душ на дрібне розпилення, адже вода добре поглинає аміак.
Якщо протигаза немає, органи дихання можна захистити ватно-марлевою пов’язкою, рушником чи кількома шарами бавовняної тканини. У Центрі громадського здоров’я радять попередньо змочити її двовідсотковим розчином лимонної чи оцтової кислоти, а якщо їх немає під рукою, то й звичайною водою. Такий розчин у пам’ятках цивільного захисту радять приготувати заздалегідь і тримати в підписаній пляшці.
Коли людині стало зле, її передусім потрібно вивести на свіже повітря й забезпечити спокій. Очі та шкіру, як радять у Центрі громадського здоров’я, промити водою щонайменше протягом 15 хвилин. Якщо важко дихати чи стан погіршується, потрібно викликати екстрену допомогу за номером 103 або 112. Тимур Ткаченко теж окремо наголосив, що в разі погіршення самопочуття треба негайно звертатися до медиків. Про виявлене хімічне забруднення можна повідомити рятувальникам за номером 101.
Навіть коли аміаку в повітрі немає, дим від великої пожежі теж шкодить. Сімейна лікарка-пульмонологиня Вікторія Терещенко радить тримати вікна зачиненими весь час, поки триває задимлення й пожежу не ліквідовано. Найкращий захист надворі, за її словами, дає щільно припасований респіратор класу FFP2, хоча й звичайна хірургічна маска затримує чимало часточок диму. Кондиціонер у такі години має сенс лише тоді, коли він фільтрує повітря, а не просто затягує його з вулиці. Під час пожежі на Броварщині мешканцям, крім того, радили не перебувати довго надворі й увімкнути домашній очищувач повітря на максимальний режим, якщо такий є.
У перші хвилини після удару найважливіше не панікувати й дочекатися офіційних даних про стан повітря. Вони з’являються швидко, бо разом із вогнеборцями на місце пожежі виїжджають фахівці радіаційної та хімічної розвідки. Саме від їхніх висновків залежить, чи можна знову відчиняти вікна.
