Є думка, що якість сну залежить не лише від його тривалості, а й положення тіла відносно простору під час цього процесу. Кажуть, що не можна облаштовувати спальне місце так, щоб ноги «дивилися» на вихід з кімнати. Відповідь за питання, чому так не можна робити, прихована у віруваннях наших предків. Вони були переконані, що двері з’єднують наш світ із царством мертвих, недарма небіжчиків виносять ногами вперед через двері. Тому у нічний час, якщо спати ногами до дверей, вірили пращури, душа може вирушити в подорож, заблукати в інших світах і не встигнути повернутися до того, як людина прокинеться.
Схожі вірування є і в скандинавів, котрі здавна вважали, що уві сні душа людини залишає тіло. І якщо спати ногами до дверей, то можна заблукати і не повернутися. Дозволялося спати ногами до виходу лише в разі, якщо двері надійно замкнені.
Китайці у своїй давній філософії також вірили, що добра не буде, якщо спати ногами до дверей. Вони переконані, що між дверима і вікном циркулюють енергетичні потоки – і позитивні, і негативні. Тому давні китайські вірування забороняють спати як ногами до виходу, так і головою до нього. Адже в такому разі людина перебуває на лінії, якою рухається енергія. Найкраще облаштувати спальне місце в кутку або посередині кімнати, перпендикулярно лінії, що проходить від вікна до дверей.
А як стосовно вікна? Чи можна до нього лягати ногами? За багатьма прикметами, це також не найкращий варіант. Ймовірно, першопричина такої заборони сягає часів, коли у дім через вікно могли увірватися вороги або злодії. І людина, лежачи ногами до вікна, не встигала адекватно відреагувати.
Найоптимальнішим варіантом є той, що дозволяє розмістити своє ліжко таким чином, щоб вікно і двері розташовувалися з боків.