Вам також може сподобатися
Під час повітряної тривоги захисні механізми нашої психіки можуть «агітувати» вслухатися в тишу і чути в ній вибухи. Ми ніби прагнемо і хочемо їх почути. І якщо чуємо, то виникає певне психологічне полегшення. Так само відбувається романтизація хвилин небезпеки, коли загроза минає. Ми згадуємо, як ховалися, як боялися, як жили без світла… Чому саме так працюють захисні механізми нашої психіки, пояснює психологиня Надія Браницька. Вона наголошує, що вони працюють, і це вже добре.
На подібну гру розуму, за словами пані Надії, можуть впливати одразу кілька чинників.
Емоційна спрага. Через постійний стрес рівень нашої чутливості знижується. Розум так вчиняє, аби ми могли витримати емоційне навантаження від страшних подій навколо. Якщо стрес триває надто довго, виникає так звана емоційна депривація – щось на зразок спраги, якщо порівнювати з фізичними відчуттями. Буденні події та речі не здатні її вгамувати, тож людина підсвідомо потребує сильного потрясіння, аби відчути якусь емоцію. І такими потрясіннями можуть бути небезпеки і звуки вибухів.
Потреба у єдності. Причиною певної романтизації небезпечних ситуацій також може бути досвід, який українці пережили на початку повномасштабного вторгнення або під час перших масованих атак. Це єдність. Бути частиною групи – одна з таких базових емоційних потреб. У ті дні люди познайомилися з сусідами, відчули силу й тепло єдності, взаємодопомоги й виручки, усмішок попри страх. У таких випадках мозок міг написати формулу: небезпека, вибухи – єдність. Через це ми можемо підсвідомо спиратися на ці відчуття, навіть якщо ситуація навколо вже не така.
Відчуття безпеки. Як не дивно, але звук вибуху може дати нам відчуття безпеки. Десь вибухнуло, а я живий-здоровий, будинок цілий, отже, я в безпеці. Також психіці завжди легше впоратися з тим, що вже сталося, ніж очікувати чогось поганого. У чеканні кожен інтуїтивно прагне, аби все відбулося швидше.
Важливо розуміти, що подібні відчуття не є ознаками психічного розладу чи набутої жорстокості. Аби відновилася нормальна емоційна чутливість, потрібен час, усвідомлення безпеки і відсутність стресових подій. Проте, якщо подібні відчуття бентежать, можна зателефонувати до фахівців, котрі вислухають і підтримають.
Лінія національної психологічної асоціації 0-800-100-102 (щодня з 10.00 до 20.00).
Лінія емоційної підтримки 0-800-211-444 102 (щодня з 10.00 до 20.00).
Лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду при Міністерстві ветеранів 0-800-332-029.
