Загальна кількість звернень громадян до правоохоронців через дії інтернет-шахраїв у 2024 році зменшилася відповідно до минулого року. Водночас кількість викритих шахрайських груп зросла, інформують у кіберполіції. Кіберполіція України безперервно відстежує нові шахрайські схеми та активно працює над підвищенням обізнаності населення щодо онлайн-шахрайств.
«Ми щодня аналізуємо всі звернення та ділимо їх на підкатегорії. Основна підкатегорія, яку ми зараз бачимо, — нездійснення замовлень, зроблених через інтернет. Це стосується купівлі-продажу товарів в інтернеті, розміщення оголошення про надання певних послуг, і при цьому отримується часткова або повна передоплата. На другому місці — фішинг. Це кваліфіковане шахрайство, де за допомогою різних програмних засобів робляться посилання, які схожі на оригінальні сайти. Третє місце посідають дзвінки «з банку»», – констатував начальник відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції Національної поліції України Олександр Ульяненков.
Вам також може сподобатися
Сезонної популярності нині набула шахрайська схема продажу неіснуючої деревини нібито з лісгоспів. Оголошення аферисти публікують у соціальних мережах. Пропонують за заниженими цінами паливну деревину. Передоплату просять здійснити на банківську картку фізичної особи. Після перерахування грошей втрачається зв’язок, тому отримати сплачений товар людина не може. Важливо пам’ятати, що жодні лісгоспи в Україні не приймають оплату безпосередньо на банківські картки. Щоб легально купити у них дрова, потрібно спочатку укласти договір на придбання. Лише після цього покупцю видається рахунок. Оплата здійснюється за рахунком безпосередньо у лісгоспі або у будь-якому відділенні банку, платіжному терміналі, онлайн-банкінгу. Після цього лісгосп відвантажує дрова згідно з договором.
Кіберполіція та Офіс омбудсмена звертають увагу громадян на шахрайства, пов’язані з темою звільнення українських воїнів з полону та пошуку безвісти зниклих людей. Зловмисники користуються вразливим емоційним станом їхніх родичів та близьких, вводячи в оману та виманюючи персональні дані. Шахраї, трактують на сайті кіберполіції, в соцмережах відстежують публічні повідомлення людей, котрі шукають інформацію про зниклих безвісти або полонених родичів. Представляючись волонтерами, журналістами, працівниками державних органів або навіть представниками країни-агресорки, зловмисники обіцяють сприяти звільненню, організувати телефонну розмову або надати інформацію про близьку людину. Для досягнення власних цілей вони випитують конфіденційну інформацію (персональні та контактні дані військових, зокрема прізвище, ім’я й по батькові, найменування військової частини чи підрозділу, військове звання, статус військового, а також інформацію про банківські картки, фото документів тощо).
Кіберполіція радить уникати будь-яких контактів з підозрілими особами. Завжди з’ясовуйте, хто саме звертається до вас із пропозицією допомоги. Користуйтесь лише офіційними джерелами інформації: офіційними сайтами державних установ або перевірених організацій, які займаються питаннями звільнення військовополонених. Ніколи не передавайте конфіденційні дані незнайомцям. Уникайте розкриття персональної інформації у соціальних мережах, навіть у приватних повідомленнях. Будьте обережними з будь-якими фінансовими пропозиціями, пов’язаними з «визволенням» чи «допомогою». Пам’ятайте, що державні органи та офіційні волонтерські організації не вимагають оплату за надання інформації чи допомогу.
А ще зловмисники прагнуть отримати доступ до інтернет-банкінгу українців під приводом завантаження нового мобільного застосунку задля подальшого викрадення коштів з їхніх рахунків. Надходять телефонні дзвінки та повідомлення від шахраїв, які представляються працівниками однієї з банківських установ. Вони повідомляють громадянам, що старий мобільний застосунок нібито перестав працювати й необхідно завантажити новий. Потім надсилають фішингові посилання на завантаження програми буцімто з офіційного чат-бота в одному з месенджерів. Таким чином аферисти отримують авторизаційні дані клієнтів банку. Затим переконують потерпілих назвати комбінацію символів, що надійшли в смс-повідомленнях чи дзвінках від справжньої служби підтримки банку, завдяки чому отримують доступ до інтернет-банкінгу громадян і викрадають кошти.
Кіберполіція закликає українців не довіряти дзвінкам з невідомих номерів та повідомленням, які надходять в месенджерах, навіть якщо вони надіслані від контактів, зовні схожих на справжні. Не забувайте й про заборону передавати стороннім особам коди, що надходять в смс-повідомленнях, банківських застосунках чи через телефонні дзвінки. Пам’ятайте, що банківські працівники ніколи не запитують ці дані. Якщо ви отримали нібито від банку повідомлення про необхідність вчинення певних дій, то краще самостійно зателефонувати до служби підтримки та переконатися в правдивості отриманої інформації. Також слід перевірити на офіційному сайті відповідної фінустанови, чи дійсно вона проводить ті чи інші акції, заміну старих мобільних застосунків на нові тощо.
Чимало шахрайств пов’язані з отриманням благодійної допомоги нібито від різних міжнародних організацій. Зазвичай зловмисники використовують фішингові сайти або просять заповнити анкети, зокрема й через гугл-форми.
Щоб не стати жертвами аферистів, завжди перевіряйте інформацію про можливі грошові виплати на офіційних ресурсах організацій, від імені яких обіцяють допомогу.
Щоб не стати жертвами аферистів, завжди перевіряйте інформацію про можливі грошові виплати на офіційних ресурсах організацій, від імені яких обіцяють допомогу.
Зловмисники створюють телеграм-канали, де виманюють особисті та банківські дані пенсіонерів від імені державних закладів. Зокрема, у таких телеграм-каналах особам пропонують отримати неіснуючі види соціальних послуг. При цьому використовується символіка державних установ або вигаданих організацій, які нібито допомагають пенсіонерам. Для маскування такі повідомлення розбавляються різними матеріалами і життєвими порадами. Посилання, розміщені в таких анонімних телеграм-каналах, можуть вести на підробні вебсайти або на ресурси, які містять шкідливе програмне забезпечення чи дезінформацію. До слова, в майбутньому такі телеграм-канали можуть швидко перепрофілюватися для поширення ворожої пропаганди. Варто перевіряти інформацію про доступні пенсіонерам соціальні послуги на офіційному сайті Пенсійного фонду України (pfu.gov.ua) або звернутися безпосередньо до управління Пенсійного фонду за місцем проживання. Водночас інформацію про послуги для малозахищених груп населення можна дізнатися в Управлінні соціального захисту (msp.gov.ua).
Отже, щоб не стати жертвою аферистів і не втратити свої заощадження:
– не переходьте за сумнівними посиланнями;
– отримуйте дані про доступні соціальні послуги чи благодійну допомогу лише на офіційних сайтах організацій, які їх пропонують, або безпосередньо на їх території;
– перевіряйте правильність адреси сайту перед введенням конфіденційних даних – навіть найменша невідповідність може означати, що користувач потрапив на підробний сайт;
– не вводьте на сумнівних сайтах дані банківських карток (CVV-коди, терміни дії картки тощо) для отримання коштів;
– не повідомляйте стороннім особам коди-підтвердження, які приходять у смс-повідомленнях або безпосередньо у застосунки. При розголошенні платіжної інформації негайно зверніться до банку та заблокуйте картку.
