Хист і жагу до малювання й до прекрасного уродженка Черкас Тетяна Черевань всотала з пелюшок. Дівчинка змалку захоплювалася ранніми замальовками батька, полковника поліції, надихалася книгами про мистецтво, що були в добротній домашній бібліотеці. Любов до захопливого, звісно, прищепила й мама – професійний музикант, яка вправно організувала власний бізнес. З підліткового віку дівча відвідувало всеможливі музеї, класи малюнка в місцевій художній школі, брала приватні уроки.
Нині за плечами уже знаної далеко за межами України художниці чимало виставок, в тому числі й персональних, більшість з яких закордонні (Париж, Лондон, Сан-Франциско, Х’юстон, Нью-Йорк…). Її роботи гордо знайшли чільне місце у багатьох куточках світу. «Де б не була на виставках, я представляю Україну, – констатує жінка. – Мої твори є українськими, бо я частина України. Але я людина світу, тож досліджую його, мандруючи й вивчаючи різні культури.
Тривалий час я жила в Азії, де мала можливість познайомитися з еротичним мистецтвом шибарі. Воно передає почуття довіри та контролю між людьми за допомогою мотузок, подібних до делікатних мазків пензлем або пером на папері. Я відчуваю пристрасть до цього мистецтва і практикую його у своїй творчості, передаючи почуття та емоції на полотно. Працюю в жанрах графіки, живопису, скульптури. Завжди досліджувала тему сексуальної орієнтації, яка приховувалась і заборонялася радянською владою в Україні. Центральне місце в моїй творчості займають жіночі образи. Бо саме вони є символом життя і віри. Я створюю образи жінок з їхніми мріями, ілюзіями та бажаннями, а також досліджую їхню психологію, щоб відтворити їхню сутність у своїх роботах».
Ще на початку війни, у 2014 році Тетяна Черевань створила проєкт «Берегині». Про ідею зобразити Берегинь написала на своїй сторінці у Facebook. Люди надсилали фотографії жінок, які для них є Берегинями. Поруч із видатними українськими поетесами, художницями, співачками були бабуся, волонтерка… Так народилося 20 портретів українських жінок, які є символом захисту родини. Чотири роботи з цього проєкту навіть віддруковані на поштових марках. «Берегині» були презентовані в Києві, Харкові, Черкасах, за кордоном.
Українських захисниць майстриня зображає олівцем
З початком повномасштабного вторгнення у непідробної патріотки, яка все ще проживала в Азії, до неможливості загострилося почуття ненависті до того, хто колись хибно називався братом. Та ненависть й надиктувала алегорію на роботу італійського художника Караваджо «Юдифь вбиває Олоферна» – «Українка відрізає голову путіну».
«В перші дні війни було дуже складно, – зізнається мисткиня, – лише сиділи і читали новини. В той же час не покидало чітке усвідомлення: хто як не ми розкаже світу про важливість підтримки України. Тож створила декілька робіт, які відсилала на благодійні виставки в Америку, Німеччину, Італію для підтримки України. В Бангкоці, на стіні кампусу університету Чулаллонг, на підтримку України, в травні 2022 я намалювала мурал «Берегиня». На ньому зобразила одну з героїнь проекту «Берегині», волонтерку Маргариту з Майдану. Вона не була професійною медсестрою, але допомогала там щодня з ранку до ночі, особливо в найважчі, пекельні дні. Тайські студенти політичного факультету, які з перших днів повномаштабного вторгнення, виходили разом з українцями в Бангкоці на мітинги, домовились про стінку для муралу, допомогли з фінансуванням проєкту. Підтримали й Українська діаспора, посольство України в Тайланді, з якими ми тісно співпрацювали ще з 2021, коли була грандіозна виставка «Українські Жінки в мистецтві» в Центрі сучасного мистецтва ВССС Бангкок. Вона займала два поверхи, один з них був лише з моїми роботами… В травні 2022-го мене запросили в артрезеденцію в Барселоні, – продовжує українка. – Ми з чоловіком і 10 річним сином переїхали в Іспанію. За місяць я створила п’ять робіт, і у вересні відбулася групова виставка в центральній галереї Port Gallery Барселони».
Нині українська художниця презентує в Барселоні проєкт «Захисниці України». Його мета, стверджує, підвищити обізнаність світу про повномасштабну війну в Україні та розповісти про життєво важливу роль, яку жінки відіграють у захисті своєї країни. «Мої подруги пішли на війну і я не змогла не віддати шану всім українським жінкам, – констатує Тетяна, – тож почала малювати портрети захисниць. На сторінці у Фейсбуці, як і в 2014 році, оголосила про бажання намалювати українок, які поруч з чоловіками стали на захист України. Мені присилали лінки на сторінки відчайдушних і сміливих. День за днем я вивчала, читала, знайомилася з героїнями майбутніх робіт, спілкувалася з ними, дізнавалася про їх життя та сьогодення.. Це важко… Важко там їм.. Важко нам всім.. Це біль… Але разом ми сила, яка повинна перемогти темряву. Так народилося 12 портретів Захисниць. Я хочу аби вони демонстрували всьому світу силу духу та незламність українських Захисниць». Роботи створені на аркушах А-4 акварельним олівцем. Такий художній засіб підкреслює їхню документальність. Вишивка ж хрестиком червоною ниткою символізує генетичний код України.
…А таки правдиво – українські Захисниці не лише сильні, відчайдушні, сміливі, відважні, безстрашні, але й незламні. І таки здійсниться зображене на портреті Тетяни Черевань – українка відріже голову путіну. З такими українками – Перемога точно близько.