Від 1 вересня 2023 року Православна церква України та Українська Греко-Католицька церква перейшли на новоюліанський календар, тому дати більшості церковних свят змістилися. Це стосується і святкування важливих серпневих свят, які присвячені Ісусу Христу. В народі їх ще називають Спасами. Відзначення цих свят тісно поєднало давні християнські та народні традиції.
1 серпня (раніше це було 14 серпня) православні та греко-католики відзначають Винесення Хреста Господнього та День спомину семи мучеників Маккавеїв. Брати Маккавеї – це старозавітні герої, які жили в ІІ столітті до Різдва Христового. Вони не зрадили істинній вірі, за що прийняли мученицьку смерть.
Вам також може сподобатися
Друге свято – Преображення Господнє, яке відзначають 6 серпня. «Це свято присвячене події, коли Ісус Христос вийшов на гору Фавор і змінився – преобразився перед своїми учнями, — пояснює священник Православної церкви України з Чернівеччини отець Роман Грищук. — Із собою на гору Ісус взяв апостолів Петра, Якова та Івана – тих, які Його краще розуміли і користувалися найбільшою довірою. Це сталося перед Його стражданнями, в останній рік Його земного життя. Ісус хотів, щоб коли прийде час Його страждань вони не спокусилися Його зневаженим виглядом, Його розп’яттям, Його болями, щоб не засумнівалися в тому, що Він є істинним Богом. На горі апостоли побачили, як їхній Учитель розмовляє з двома людьми, які давно відійшли з цього світу, – пророками Мойсеєм та Іллею..Ілля – пророк, відомий зі Старого Заповіту тим, що вознісся на небеса на вогняній колісниці. Мойсей – пророк, який вивів народ ізраїльський з єгипетського рабства, і через Мойсея Бог дав народу закон, який Мойсей приніс на двох кам’яних скрижалях. Мойсей є представником світу загробного, тобто усіх спочилих. А Ілля – представником тих, хто на той час ще жив, адже він не спочив, його живим Господь забрав на небеса. І вони обидва розмовляли з Христом про Його грядущі страждання. У чому проявлялося Преображення? Ісусове обличчя сяяло, як сонце, Його одежа була білою, як сніг. І Його Божество проступало через Його тілесність. Апостоли відчули настільки велику ласку і благодать, що сказали: “Господи, добре тут нам бути. Покладімо три намети і залишимося тут”. Тобто це стан найвищого блаженства, який вони хотіли увіковічнити і залишитися в ньому назавжди. Це те, що ми називаємо преображенням».
Третє велике християнське свято серпня — Успіння Пресвятої Богородиці, яке відзначають 15 серпня. Цьому святу передує Успінський Піст. Успіння Пресвятої Богородиці люди пояснюють смертю Богородиці. Але церква каже, що Пресвята Богородиця усопла, тобто заснула, й через певний час постала перед своїм сином і Богом нашим Ісусом Христом.
У римо-католицькій традиції це свято частіше називають Внебовзяттям Діви Марії. «За переказами, Марія взята на небо з душею і тілом. Тобто її тіло не зазнало тління, — пояснює священник Кам’янець-Подільської дієцезії Римо-Католицької церкви в Україні отець Микола Лучинський. — Проте у Святому Письмі ми не знайдемо цих слів. За переказами, апостоли знали, що Марія має померти, й вони зібралися біля Богородиці. Коли Марія заснула, не було лише Томи. Згодом, коли він прийшов і відкрили гробницю, там не було тіла, а лише полотна і квіти. Й на знак цього ми освячуємо у храмах зілля і квіти».
Наступного дня після Успіння Пресвятої Богородиці — так званий Горіховий, або Хлібний Спас, який ще має у народі назву Спас на полотні. «Наступного дня після великого свята зазвичай святкують пам’ять тих, хто був винуватцем чи був доданий до попередньої події, — пояснює отець Роман Грищук. — Наприклад, наступного дня після Різдва Христового шанується Собор Богородиці — тобто Тієї, яка призвела до свята. Наступного дня після вшанування апостолів Петра і Павла — собор усіх апостолів. А наступного дня після Успіння — свято перенесення нерукотворного образу Ісуса Христа. Це образ, який з’явився в результаті того, що Христу дали плат, щоб він витерся від крові, коли йшов на розп’яття. І на тому платі залишки крові перебили Його обличчя».
А назви Горіховий чи Хлібний — народні, вони не прив’язані до релігійних подій.
Про мак, мед та яблука
Народні назви свят – Медовий, Яблучний та Горіховий, або Хлібний Спас – настільки прижилися, що, йдучи до церкви, ми забуваємо, яке свято відзначаємо. І якщо з другою частиною назви нібито зрозуміло – йдеться про Спасителя, то до чого тут мед чи яблука? «Медовий, Яблучний Спас, Маковія – це умовні народні назви, які частіше вживають в росії, ніж у нас, – каже отець Роман. – Загалом християнські свята слід називати правильними, своїми іменами».
Загалом великі християнські свята зближують людину з Богом, вчать любити своїх ближніх, допомагати бідним та нужденним. «Більше щастя – давати, а не брати», – про це йдеться у Біблії.
Народні і релігійні традиції переплелися. й багато традицій прийшли у християнство з народних. «Ті, які не є гріховним, церква їх приймає як мудрий вчитель, продовжує священник. — Це стосується освячення у церкві зілля, плодів. До прикладу, у день спомину Маккавейських мучеників люди несуть на освячення зілля. Це давня народна традиція. Адже колись єдиним лікувальним засобом від хвороб були лікарські трави. Разом з тим люди вірили в магізм, вірили що в кожній рослині живе дух. І йшли до ворожки, щоб «підсилити» лікувальні властивості трав. Зілля допомагало в силу своїх природних властивостей, але людина вбачала у цьому якісь потойбічні сили чи духовні енергії, які їй допомагали. Для того, щоб людині було зрозуміло, що свої цілющі якості трави мають завдяки Богу, церква прийняла традицію освячувати трави. Таким чином церква витягнула людей з язичества, нагадала, що все залежить від Бога, а також те, що усі цілющі властивості лікарських трав теж є Божим даром. У ці серпневі свята у церкві освячують зілля, мак, яблука, виноград. Це залишки старозавітних звичаїв нести десяту частину від того, що надбали, Господу Богу. А оскільки серпневі свята відзначаються у розпал збору врожаю, то му здавна люди приносили у храм для освячення плоди нового врожаю. Щоправда, зараз плоди, які приносять, не залишають у церкві, а забирають додому і споживають як благословенні продукти. На згадку, що цим урожаєм ми зобов’язані Господу Богу. Тобто це наша вдячність, згадка про те, що все — від Господа Бога і ми за це Йому приносимо велику вдячність. Це символізм, нагадування, що ми залежимо від Бога».
До речі, у католицькій церкві західного обряду свят, які православні називають Спасом, немає. У серпні відзначають два великі свята — Преображення Господнє (6 серпня) та Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (15 серпня). У свято Преображення у церкві освячують плоди, які вже достигли. Природа, котра змінюється, є символом преображення. Під час іншого свята — Внебовзяття Пресвятої Діви Марії — освячують квіти, лікарські рослини та вінки, які зберігають протягом року. Букети та віночки складають на свій смак. У вінки часто вплітають стебла полуниці чи суниці, різні лікарські трави, кульбабу.
