Повномасштабне вторгнення вплинуло на багато галузей, зокрема й змінило підхід до освіти. Однак не вплинуло на мотивацію вчителів, які попри складні умови залишились в країні. Вони щодня продовжують навчати дітей, формують цінності, ідентичність та національну свідомість.
В рамках національної премії Global Teacher Prize Ukraine 2024 , на яку ще триває збір анкет, власною історією поділився Сергій Міщенко – вчитель інформатики та заступник директора в Зорянській школі Донецької області. Перебуваючи у прифронтовому регіоні, викладач розповів про виклики, які виникали, та чи вдалось досягти поставлених цілей навіть в таких складних умовах.
Вам також може сподобатися
Шлях Сергія у педагогіку почався ще в 2012 році, коли після закінчення аграрного технікума він зрозумів, що вчитель – це його покликання. Він чітко йшов до своєї мрії стати викладачем – на волонтерських засадах допомагав прибирати територію Красногорівської школи після обстрілу, займався відновлення книжкового фонду, де згодом почав працювати бібліотекарем та врешті-решт у 2021 році отримав повну вищу педагогічну освіту.
«Але вчителем інформатики я почав працювати ще студентом. У мене було багато перемог в контексті власного росту як фахівця – я зміг дійти до своєї мети та з гордістю сказати «Я вчитель!»» – розповідає Сергій.
Одним зі значних викликів стала пандемія COVID-19, через яку було повне нерозуміння, що відбувається та чого очікувати. Почали хворіти учні та колеги-вчителі, що зумовило повний перехід на дистанційне навчання та викликало певні складнощі. Але з часом Сергію вдалось пристосуватися до умов та першим опанувати освітні онлайн-платформи, після чого він навчив працювати з онлайн-інструментами і своїх колег:
«Питань було багато: що таке Meet, Zoom та інші платформи, як навчати та проводити уроки? Але ми витримали та подолали перешкоди. Завдяки цьому я та мої колеги здобули нові знання, опанували нові навички та почали працювати з технікою на «ти»», – ділиться вчитель інформатики.
За період з 2016 по 2021 роки Сергій власноруч відремонтував та створив кабінет інформатики, облаштував його новітньою технікою, яка прибула з США завдяки знайомству з волонтерами, створив багато корисних проєктів, допомагав людям похилого віку опанувати складну для них техніку. Крім цього, вчитель разом з дітьми брав участь в шкільних, районних, всеукраїнських олімпіадах та конкурсах.
У 2021 році школу, де працював Сергій, закрили через дуже малу кількість учнів. Тоді викладач почав працювати у Зорянському закладі заступником директора з навчально-виховної роботи та вчителем інформатики, де працює і зараз. На новому місці одразу знайшов спільну модву з колегами, учнями та батьками. Незважаючи на зміни, це дало нові сили рухатись вперед.
«Директорами одразу не стають, але я чітко йшов до своєї мети. В перший день роботи вів уроки для 10-х та 11-х класів, до цьогопрацював лише з дев’ятикласниками. Навкруги було все нове – посада, програма, рекомендації щодо проведення уроків, техніка. Через тиждень роботи ми почали з учнями плідно та злагоджено працювати, відновили відвідування конкурсів та олімпіад. А вже через кілька місяців було відчуття, наче я працював тут весь цей час. В школі була неймовірна атмосфера – тепла та добра», – доповнює Сергій.
Новим викликом для всіх українців став лютий 2022-го. Шкільний колектив відправили на вимушені канікули, а після місяця перерви відновили дистанційне навчання. Великий спектр знань та досвід роботи онлайн допоміг Сергію продовжити змістовне та корисне навчання. Головним завданням було зберегти дітей та колектив.
Того ж року у Сергія сталась трагедія – його будинок повністю зруйнували ворожі снаряди. Через це у вчителя опустилися руки:
«Це був мій дім, моя душа, — каже він. — В мене було повне нерозуміння як жити далі та що робити, почалась депресія. Але я зміг взяти себе в руки. Що давало мені сил? Мої рідні, близькі, а головне – учні. Вони знали, що у мене трапилось, та писали безліч листів підтримки».
На сьогоднішній день Сергій разом з учнями продовжують навчатись онлайн та опанували майже всі онлайн-інструменти, сайти та платформи для ефективного отримання знань. До уроків додаються різні види роботи: 3D-графіка, інтерактивні ігри, віртуальні екскурсії Україною та світом, створення відео, робота на онлайн-дошках. Викладач також планує створити свій чат-бот. Як і раніше, учні беруть участь в різних конкурсах, проєктах, олімпіадах та виставках. Про те, чи складно так працювати, Сергій каже, що ні, адже усмішки дітей та їхня жага до навчання дає стимул до розвитку.
Олександра Галуцьких, спеціалістка зі зв’язків з громадськістю пресофісу Global Teacher Prize Ukraine 2024.
Якщо ви знаєте видатного вчителя, чия праця варта нагороди, номінуйте його чи її на премію Global Teacher Prize Ukraine 2024 та подаруйте шанс отримати мільйон гривень та престижну відзнаку. Прийом анкет триває до 8 липня.
