Війна в Україні, яку розпочала рф, триває вже понад десять років. І весь цей час нашу землю продовжують вкривати найрізноманітніші вибухонебезпечні предмети. Йдеться про міни, гранати, дрони, снаряди, датчики, детонатори, запали тощо. Звісно, особливо багато цього смертоносного знаряддя на територіях, наближених до лінії фронту. Проте після обстрілів рашистів углиб України подібні вибухові предмети можуть залишатися і в багатьох інших областях нашої держави. Ми зібрали основні застереження та поради від правоохоронців, військових та рятувальників, які допоможуть зберегти здоров’я і життя при виявленні цих небезпечних речей.
У жодному разі не можна:
Вам також може сподобатися
- торкатися небезпечних знахідок: уламків ракет, снарядів або безпілотників;
- переміщувати, розбирати чи заносити до приміщення уламки;
- робити фото знахідок та публікувати їх в інтернеті. Не поширюйте в соцмережах інформацію про місця влучань та роботу спецслужб;
- наближатися до підозрілих предметів, особливо виявлених одразу після ворожих обстрілів.
Деякі дрони оснащені радіаційними датчиками або можуть містити нерозірвані боєприпаси чи вибухові пристрої, небезпечні речовини. Гострі уламки дронів можуть пошкодити шкіру та інфікувати. Розбираючи небезпечні знахідки, людина може отримати важкі травми внаслідок вибуху, а у більшості випадків це призводить до загибелі.
Рятувальники надали інформацію про касетні елементи, зокрема, кулькові осколкові авіабомби ШОАБ-0,5: «Одна касета РБК-500 містить 565 таких «кульок» масою по 400 грамів кожна. Вони мають велику зону ураження: коли розлітаються та падають на землю, частина з них не детонує. Тож від будь-якого дотику можуть розірватися. Небезпека також полягає у тому, що ці авіабомби схожі на невеликі м’ячики та мають сріблястий колір, тож можуть привертати увагу малечі».
Ваші дії, якщо побачили небезпечний предмет:
- зупиніться. Не треба підходити, роздивлятися, чи це дійсно боєприпас і в якому він стані;
- заспокойтеся. У стані паніки або збентеження ви не можете діяти розсудливо. А для прийняття правильного рішення потрібна «холодна голова»;
- роздивіться уважно навколо себе й упевніться, що поруч немає інших уламків або частин боєприпасу чи інших вибухонебезпечних залишків війни (ВЗВ);
- розверніться на 180 градусів і поверніться тим шляхом, яким прийшли;
- відійдіть від небезпечного предмета на відстань не менше ніж 300 метрів. Саме на такій відстані менша вірогідність, що вас може зачепити уламками або осколками від боєприпасу. 300 метрів – це орієнтовно 8-10 хвилин пішки у спокійному темпі, або 400-450 кроків;
- зателефонуйте з безпечної відстані до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) за номером «101» і повідомте про свою небезпечну знахідку. Або в поліцію за номером «102». Телефонувати поруч із боєприпасом у жодному разі не можна, бо він може вибухнути. Також не намагайтеся позначити територію поруч з боєприпасом, це теж небезпечно;
- дочекайтеся працівників ДСНС або поліції.
Коли подорожуєте, також звертайте увагу на ознаки небезпечних територій. Офіційні попереджувальні знаки: квадратної чи трикутної форми, на червоному фоні міститься зображення черепа з кістками та напис: «Обережно, міни!» чи «Небезпечно, міни!». Такі знаки встановлюють спеціалісти ДСНС, військові, представники міжнародних та національних організацій, які здійснюють гуманітарну протимінну діяльність. Неофіційні попереджувальні знаки встановлюють звичайні люди, які хочуть попередити інших про небезпеку: табличка з написом, навіть слово «Міни!» на паркані, дорозі чи стіні.
Докази та наслідки використання мін та ВЗВ: безлад на ґрунті, частини уламків або осколків боєприпасів; залишені боєприпаси або боєприпаси, які не розірвалися, тощо. Поведінкові докази: висока трава, високі густі зарості, необроблені сільськогосподарські угіддя, занедбані шляхи та дороги або шляхи, які не використовуються.
