Депресія – це чітко окреслений медичний розлад із біологічними механізмами, діагностичними критеріями та ефективними методами лікування. І саме тому її потрібно сприймати не як «стан душі», а як хворобу, яка вимагає професійної допомоги, каже лікарка-психіатриня Тетяна Жмуд. Лікарка розповіла, що потрібно знати про це захворювання.
На фото: Найгірше, що ми можемо зробити, – це знецінити або замовчати депресію. Найкраще – звернутися по допомогу та дати собі шанс на одужання, каже лікарка-психіатриня Тетяна Жмуд.
Вам також може сподобатися
Біологічний фундамент, а не примха настрою
У мозку людини є нейромедіатори – серотонін, дофамін, норадреналін, які забезпечують роботу емоційної сфери, мотивації, енергії, концентрації. При депресії їх баланс порушується. Це не відбувається «через лінощі» чи «поганий характер» – це фізіологічний процес, який можна побачити на функціональних дослідженнях мозку і який змінює роботу цілих нейронних мереж.
Чіткі критерії – чіткий діагноз
Депресія має офіційні діагностичні критерії: стійке зниження настрою, втрата інтересу, порушення сну та апетиту, погіршення концентрації, виснаження, почуття провини, думки про смерть.
Це тривалі та системні симптоми, які впливають на повсякденне функціонування – роботу, навчання, стосунки. Це не те саме, що сум чи втома після складного дня.
Чому фраза «візьми себе в руки» не працює
Як лікарка, я часто бачу пацієнтів, які роками боролися самостійно, соромлячись звернутися по допомогу. Вони пробували «зайнятися хобі», «подумати позитивно», «відволіктися». Але депресія – це хвороба, яка порушує саме ті системи мозку, що відповідають за силу волі, мотивацію й енергію. Вимагати від людини в депресії «взяти себе в руки» – це те саме, що вимагати від людини з переломом ноги «пробігти марафон».
Депресія лікується – і це найважливіше. Лікування може включати:
- медикаментозну терапію (антидепресанти, які відновлюють нейрохімічний баланс);
- психотерапію (когнітивно-поведінкова терапія – золотий стандарт);
- роботу зі сном, режимом, навантаженням;
- корекцію супутніх станів.
У більшості людей депресія піддається лікуванню, а повернення до повноцінного життя – реальне та досяжне.
Чому важливо говорити про депресію відкрито
Стигма (комплекс негативних стереотипів, упереджень та дискримінації, що навішуються суспільством на особу чи групу через їхні відмінності (хвороби, інвалідність, статус), ведучи до соціального виключення, сорому та приниження – авт.) змушує людей мовчати, соромитися, відкладати звернення по допомогу. А затримка лікування збільшує ризики – від хронізації симптомів до суїцидальних думок.
Коли ми чесно називаємо депресію медичною хворобою, ми допомагаємо людям вчасно звертатися за підтримкою, отримувати якісну терапію й відновлювати своє життя.
