Про те, що таке «хороший» і «поганий» холестерин, для чого він потрібен нашому організму і чим небезпечний його надлишок у крові, розмовляємо із завідувачкою відділення інвазивної кардіології та інтервенційної радіології №1 обласного серцево-судинного центру, інтервенційним кардіологом, кандидатом медичних наук, доцентом Юлією Савіцькою.
– Юліє Володимирівно, чи потрібен холестерин нашому організму?
Вам також може сподобатися
– Холестерин не можна розглядати виключно з негативної точки зору. Він використовується організмом як будівельний матеріал, зокрема для мембран клітин та гормонів. 20 відсотків холестерину потрапляє до нашого організму разом із продуктами харчування тваринного походження, решта, 80 відсотків, синтезується у печінці. Тобто, більша частина холестерину – продукт обміну нашого власного організму. Коли ми говоримо про «поганий» холестерин, йдеться про холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ). Саме він має негативний вплив на організм, оскільки за високої концентрації цей вид холестерину має здатність відкладатися у стінках судин, формуючи атеросклеротичні бляшки.
– А що потрібно для того, щоб «поганий» холестерин не накопичувався в організмі і не формував холестеринові бляшки?
– На жаль, холестериновий обмін – це теж поломка метаболізму на кшталт порушення обміну глюкози у пацієнтів з цукровим діабетом чи порушення обміну сечової кислоти у пацієнтів з подагрою. Тому радикально вплинути на порушений холестериновий обмін можна лише за допомогою лікарських засобів, таких як статини. Жоден з розрекламованих фітопрепаратів чи біодобавок не має впливу на холестериновий обмін. Це доведено багатьма науковими дослідженнями.
— Але ж рівень холестерину підвищується далеко не у всіх? Хто у зоні ризику?
— Насамперед – ті, хто має генетичну схильність саме до порушення холестеринового обміну.
— Крім генетичної схильності, що ще впливає на холестериновий обмін?
— Людина може мати схильність до порушення холестеринового обміну, але за правильного способу життя, дотримання рекомендацій лікаря може не реалізувати цю генетичну схильність. Дестабілізації холестеринового обміну сприяє куріння, перебування у постійному хронічному стресі, переїдання, зайва вага, зловживання алкоголем, надмірне вживання жирної і м’ясної їжі, низька фізична активність, неконтрольовані артеріальна гіпертензія та цукровий діабет.
– Чим загрожує підвищений рівень холестерину?
– На жаль, підвищений рівень «поганого» холестерину сприяє розвитку такого процесу, як атеросклероз. А проявом атеросклерозу є ішемічна хвороба серця з її ускладненнями – інфарктом міокарду та серцевою недостатністю. Варто пам’ятати, що атеросклероз є системним процесом і, окрім судин серця, можуть уражатися артерії головного мозку та нижніх кінцівок з розвитком таких загрозливих станів, як інсульт та критична ішемія ніг.
– Як можна дізнатися про рівень холестерину?
– Про рівень загального холестерину та його фракцій можна дізнатися лише завдяки лабораторним дослідженням. Насамперед такі аналізи слід робити людям, які мають генетичну схильність до порушення холестеринового обміну та високий кардіо-васкулярний ризик (ймовірність розвитку серцево-судинних ускладнень, підґрунтям якого є атеросклероз).
– Чи бувають випадки, коли рівень холестерину, навпаки, знижений?
– Не можна говорити про те, що рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності для всіх має бути однаковими. Для здорових осіб нормальним може бути рівень цього показника в межах 3 ммоль\л, натомість для пацієнтів із підвищеним рівнем кардіо-васкулярних захворювань його рівень має бути суттєво нижчим. Наприклад, у людей, що перенесли інфаркт міокарда, лікарі рекомендують тримати показник холестерину ліпопротеїдів низької щільності нижчим, ніж 1,4 ммоль\л. А ось у людини, яка не отримує препарати, що знижують рівень холестерину, низький рівень «поганого» холестерину може свідчити про серйозне захворювання печінки.
– Дехто вважає, що статини, які призначають при підвищеному рівні холестерину, наносять організму більше шкоди, ніж користі, зокрема негативно впливають на печінку.
– Треба розуміти, що статини – це лікарська речовина. На жаль, усі препарати можуть мати небажані лікарські ефекти. Тому призначати ліки має лише спеціаліст, щоб пацієнт мав від них максимальну користь. Дійсно, є невелика кількість осіб, печінка яких може негативно відреагувати на прийом статинів, тому лікування має відбуватися під контролем лікаря з перевіркою лабораторних показників, що дозволяють оцінити як ефективність лікування, так і своєчасно виявити можливі небажані ефекти.
– Чи можна повністю стабілізувати порушений холестериновий обмін?
– Порушений холестериновий обмін – це незворотний процес, і вилікувати його неможливо. Подібно до цукрового діабету, подагри чи іншого хронічного захворювання, з порушеним холестериновим обміном просто потрібно навчитися жити і контролювати цей стан, щоб уникнути ускладнень.
– Часто люди кажуть, що періодично потрібно «чистити судини». З допомогою, наприклад, вживання води з яблучним оцтом чи лимоном тощо.
– Вживання води з оцтом чи лимоном може сприяти розвитку гастриту чи загострення виразкової хвороби, але аж ніяк не «почистити судини». Якщо атеросклеротичні бляшки сформувалися, вони вже ніколи не зникнуть із судини. Сповільнити ріст атеросклеротичних бляшок і стабілізувати їх, щоб вони не викликали гострий стан, інфаркт чи інсульт, можна, лише приймаючи спеціальні препарати, статини, а за потреби й інші допоміжні препарати.
– Що потрібно, щоб рівень холестерину був у нормі?
– Найперше — це дотримання засад здорового способу життя. Слід правильно харчуватися. Найкращою для профілактики та лікування серцево-судинних захворювань та корекції холестеринового обміну вважається середземноморська дієта. Вона передбачає вживання великої кількості овочів, фруктів, риби, натомість м’ясні продукти обмежуються. Слід якомога більше рухатися та щоденно виконувати фізичні вправи, стежити за вагою та відмовитися від тютюнопаління. Якщо ви маєте цукровий діабет чи підвищений тиск, їх слід лікувати і постійно контролювати. За можливості слід уникати стресових ситуацій та нормалізувати сон. І обов’язково дотримуватися медикаментозного лікування, яке призначив лікар, та контролювати свої показники холестеринового обміну.
