Як багато людей хворіють на рак шлунково-кишкового тракту? Чому він виникає?При яких симптомах варто бити на сполох, які обстеження допоможуть встановити діагноз? Про це розмовляємо з онкологом-хірургом, головним лікарем обласного протипухлинного центру В’ячеславом Морозом.
– В’ячеславе Анатолійовичу, розкажіть, у яких органах шлунково-кишкового тракту пухлини виникають частіше.
Вам також може сподобатися
– За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 2022 році серед пухлин шлунково-кишкового тракту (ШКТ) за частотою нових випадків лідирує колоректальний рак (рак товстої та прямої кишки), це третє місце серед усіх онкозахворювань загалом. Далі йде рак шлунка – п’яте місце. За смертністю картина інша: колоректальний рак – друга причина смерті від раку, рак печінки – третя, рак шлунка – п’ята. Також значну частку становлять рак стравоходу, підшлункової залози.
– Що призводить до онкології шлунково-кишкового тракту?
– Причини різняться залежно від органу, але є спільні механізми – хронічне пошкодження слизової, запалення, канцерогени та мутагенез (процес виникнення спадкових змін (мутацій) у геномах живих організмів, які передаються нащадкам). Для шлунка головний доведений чинник – інфекція Helicobacter pylori (спричиняє хронічний гастрит, який може прогресувати до раку). Також – куріння, яке подвоює ризик, надмірне вживання алкоголю, надмірна вага (для раку кардіального відділу), перенесені операції на шлунку, поліпи, перніціозна анемія (злоякісна анемія), хвороба Менетріє, вірус Епштейна-Барр. Для колоректального раку – куріння, алкоголь, ожиріння, малорухливий спосіб життя, запальні захворювання кишківника (виразковий коліт, хвороба Крона), а також особливості харчування. Для стравоходу – куріння, алкоголь, дуже гарячі страви та напої, рефлюксна хвороба (стравохід Барретта). Для печінки – вірусні гепатити B і C, цироз, алкоголь, канцерогени-афлатоксини (природні канцерогени та мікотоксини).
– Якою є роль харчування?
– Харчування – один із найкраще доведених модифікованих факторів. Всесвітній фонд дослідження раку (WCRF) на основі системних оглядів рекомендує: обмежити або уникати переробленого м’яса (шинка, бекон, ковбаси). Дослідники класифікують перероблене та червоне м’ясо як канцерогенне для людини, з ризиком колоректального раку. Натомість дієта, багата на клітковину та цільнозернові продукти (щонайменше 30 грамів клітковини на день), знижує ризик – і колоректального раку, і раку шлунка. Алкоголь краще взагалі виключити для профілактики раку. Для шлунка додатково шкідливі солоні та мариновані продукти, копчене та смажене на грилі м’ясо, а свіжі фрукти й овочі – захисний фактор.
– Наскільки важлива генетична схильність?
– Існують спадкові форми раку, вони становлять меншість (близько 10 відсотків) усіх випадків раку ШКТ. Проте якщо у родині були множинні випадки раку ШКТ, особливо в молодому віці, є сенс отримати генетичну консультацію.
– Які перші прояви онкології? На що звернути увагу, щоб не було надто пізно?
– Проблема в тому, що на ранніх стадіях симптомів часто немає взагалі або вони неспецифічні. Раку шлунка характерні такі симптоми: втрата апетиту, необґрунтоване схуднення, дискомфорт у верхній частині живота, швидке відчуття насичення, печія, розлад травлення, нудота. На пізніших стадіях – блювання (можливо з кров’ю), здуття живота, чорні випорожнення, слабкість через анемію, жовтяниця. Для колоректального раку: зміна характеру випорожнень (діарея, закреп, звуження калу), що триває понад кілька днів, кровотеча з прямої кишки, чорні випорожнення, переймоподібний біль у животі, слабкість, невмотивоване схуднення. Загалом ці симптоми значно частіше спричинені неонкологічними причинами. Але тривалі чи прогресуючі скарги – привід для обстеження. Ігнорування цих симптомів призводить до прогресування онкологічного захворювання.
– Які діагностичні процедури потрібні?
– Золотий стандарт – ендоскопія (гастроскопія для шлунка, колоноскопія для товстої кишки) з біопсією. Скринінг колоректального раку потрібно починати з 45 років (раніше було з 50) для людей середнього ризику, продовжувати активний скринінг – до 75 років, а після 75-85 років рішення приймається індивідуально. Методи скринінгу – колоноскопія, аналіз калу на приховану кров, за показаннями – КТ-колонографія. Для шлунка рутинний популяційний скринінг в Україні не проводиться, окрім груп високого ризику (гастрит, спадкові синдроми, обтяжений сімейний анамнез), тоді показана гастроскопія.
– Що робити, щоб запобігти розвитку захворювання?
– Ключові доведені заходи: повне знищення бактерії Helicobacter pylori в слизовій оболонці шлунка за допомогою спеціальних комбінованих курсів лікування, відмова від куріння, обмеження алкоголю, підтримання здорової ваги, фізична активність, харчування з достатньою клітковиною та обмеженням переробленого та червоного м’яса, солоних продуктів, вакцинація проти гепатиту B (для профілактики раку печінки), а також своєчасний скринінг і видалення передракових поліпів.
– Для лікування раку завжди потрібна операція?
– Ні, не завжди – все залежить від стадії. На нульовій і ранній стадії за сприятливих характеристик пухлини (маленький розмір, без інвазії в м’язовий шар, без виразки) можлива ендоскопічна резекція слизової або підслизова дисекція – сучасні малоінвазивні процедури без відкритої операції, з допомогою ендоскопа. Стадії I (з інвазією) та II-III зазвичай потребують хірургічної резекції з лімфаденектомією. Це комбінована операція, яка полягає у видаленні пухлини (або частини ураженого органа) разом із прилеглими лімфатичними вузлами. Додатковими методами є хімієтерапія або хіміопроменева терапія. При четвертій стадії, коли вже є метастази, операція зазвичай уже неефективна. Лікування переходить у площину хімієтерапії, таргетної терапії та імунотерапії з паліативною метою. Тобто на ранніх стадіях хірургія (зокрема малоінвазивна ендоскопічна) – основний метод. Але на дуже ранній стадії відкритої порожнинної операції можна уникнути (з використанням малоінвазивних методик), а на пізній – вона часто вже недоцільна.
– Багато хто починає ранок з кави. Однак існує думка, що кава замість сніданку шкідлива для шлунку.
– Прямого зв’язку ранкової кави з онкологією шлунка наука не підтверджує. Більше того, для деяких видів раку (печінки, ендометрію) відзначається знижений ризик при вживанні кави. Що стосується кави натще: вона може підвищувати вироблення шлункової кислоти та тимчасово послаблювати нижній стравохідний сфінктер, що в людей зі схильністю до рефлюксу чи гастриту може посилювати печію. Але сучасні дослідження не підтверджують, що кава натще спричиняє виразки чи є самостійним фактором раку. Головна причина виразок – це Helicobacter pylori та прийом нестероїдних протизапальних препаратів.
– Чи не краще розпочинати ранок з вівсянки?
– Пряме твердження «вівсянка захищає від раку шлунка» наука не формулює настільки категорично. Але дослідження свідчать, що харчова клітковина асоціюється зі зниженим ризиком раку шлунка, а систематичні огляди щодо цільнозернових продуктів також фіксують зв’язок між споживанням цільних злаків (куди належить і вівсянка) і ризиком раку травного тракту. Тобто вівсянка як джерело клітковини та цільного зерна – це частина загальної захисної дієтичної моделі, а не «магічний» продукт, що сам собою гарантує захист. Вона корисна в контексті збалансованого раціону, особливо якщо замінює солону, перероблену їжу чи фастфуд на сніданок.
