Вівторок, 1 Липня, 2025
Логотип Сімейної газети
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
  • Вхід
Логотип Сімейної газети
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
  • Вхід
Логотип Сімейної газети
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
На новому місці маємо свій куточок раю на землі, каже Вікторія Сенько. Фото: з домашнього архіву

На новому місці маємо свій куточок раю на землі, каже Вікторія Сенько. Фото: з домашнього архіву

Хатинка на Волині. Поки рідна – в окупації

Вікторія та Сергій залишили Скадовськ, море та свою оселю 4 серпня 2022 року, коли життя поруч із загарбниками стало нестерпним

Автор: Волкова Світлана
06.08.2024
в Життєві історії, Люди, Суспільство
0
Поширити

За покликом долі у 1988 році Вікторія переїхала жити до Скадовська, куди колись у дитинстві не раз їздила з батьками відпочивати з рідної Чернігівщини. Біля моря жив її обранець. На той час дівчина закінчила Ніжинський педагогічний виш, працювала філологом у місцевій школі. На новому місці також швидко знайшла роботу за фахом. Пізніше спробувала свої сили у журналістиці: у місцевій редакції газети «Чорноморець» шукали кореспондента. Як виявилося, ця нива також припала до душі Вікторії. І вже через два роки вона очолила редакцію.

Усілякого траплялося в житті. Були сподівання дожити віку в Скадовську, але всі плани підло понівечила війна.

Вам також може сподобатися

«Нам дуже важливо, щоб наступне покоління не отримало у спадок від нас цю війну», Марія Берлінська. Фото hromadske.

«Війну такого масштабу може виграти лише все суспільство»

30.06.2025
Приміщення школи, яку так любили і учні, і вчителі, сьогодні зруйноване. Фото з архіву Світлани Ткаченко.

«Я дивилася окупанту в очі й говорила українською»

28.06.2025

«Ще в 2014 році ми вперше відчули, що таке наближення фронту, – почала свою історію Вікторія. – Не знали до чого готуватися і чим закінчиться окупація Криму. Щоб почуватися спокійнішою та підготуватися до можливих викликів, я записалася до лав місцевої тероборони. Нас вчили першої домедичної допомоги, я вела протоколи наших зібрань… Пройшла військову комісію, хотіла піти служити, але не взяли. А коли о 5-й ранку 24 лютого 2022-го мені зателефонувала знайома і сказала: «Почалося», я одразу ж зрозуміла, про що вона каже. Зв’язалася з дітьми. Вони вже жили окремо. Син – у Херсоні, а дочку попросила приїхати до нас. Тоді здавалося, що у нашому мікрорайоні Біла Акація, на околиці міста, буде спокійніше, ніж в центрі Скадовська».

Тривожну валізу родина то збирала, то розбирала, адже вона постійно була під ногами в коридорі. Зрештою, у ній лишилися тільки документи. Війна не була схожою на кіношну. Вікторія намагалася передавати в Київ інформацію, яку вдавалося почути від людей: якою дорогою пересувається ворожа техніка, де розміщуються російські військові тощо. Бот Єворог з’явився пізніше. Це були дні розпачу. У перший же день зателефонували з самооборони і наказали все спалити: статут, форму, протоколи, грамоти. Ворог на той час вже окуповував Каховку, ішов бій на Антонівському мосту біля Херсона. Скадовськ опинився у ворожому тилу.

«У нас вдома було чимало українського: магнітики на холодильнику, подушечки з синьо-жовтим обрамленням, книги, прапорці… Словом – куди не глянь – всюди Україна. Спочатку орки не показувалися в нашому мікрорайоні. Затим почали з’являтися час від часу. Але по одній машині не їздили: по дві-три. Очевидно, боялися. А десь в середині квітня вони вперше зайшли до нас додому. Я була на другому поверсі, як раптом відчула, що в будинку внизу хтось ходить. Спустилася і побачила військових з автоматами. Спитали, де чоловік. А він якраз поїхав велосипедом ремонтувати водопостачання знайомим. Автівкою мало їздили, бо дуже складно було дістати пальне. Зателефонувала, сказала, що його чекають. Поки він їхав, окупанти знайшли нашу пневматичну гвинтівку і бавилися у садку, стріляючи. І мені запропонували постріляти з їхньої зброї. Звісно, відмовилася… Чекаючи на чоловіка, розглядали будинок. А коли побачили на холодильнику магнітики з українською символікою, почали поводитися агресивно. Запитували, чи збираємося отримувати російський паспорт, працювати на них, чи чекаємо на звільнення…», – розповіла Вікторія.

Сергія, чоловіка жінки, забрали, але з Вікторією залишилися двоє росіян. За її словами, загарбники мали якісь списки і за ними оглядали гаражі містян. Сергій був головою гаражного кооперативу, тому він був потрібен, щоб знайти відповідні бокси. Його попередили, щоб мав ключі від усіх, бо надалі будуть зрізати замки. Шукали зброю.

«Але першими в гаражі заходити боялися – наказували чоловікові. Бо думали, що заміновано», – пригадує Вікторія.

Якось Сергій повернувся додому – а в будинку вже немає дверей. Їх вибили рашисти, щоб провести обшук. Наказали чоловікові стояти з опущеною головою, руки покласти на капот. Знайшли родинні заощадження. Повернули. Перевернули в будинку все догори дриґом, але нічого, що їх цікавило, не знайшли. У будинку був захований український прапор,  але вони його не побачили.

Відтоді фсбешники почали навідуватися до родини мало не щодня. Витримати ці візити було психологічно важко. У липні доньку змогли відправити до Києва. Нині вона мешкає в Нідерландах. А син весь час був і залишається в Херсоні.

Вікторія з Сергієм змогли витримати до серпня. Усе чекали, що ось-ось, і окупанти втечуть. Але йшов час, у місті лишатися ставало небезпечно. Так звана нова влада інтенсивно спонукали скадовчан брати російські паспорти, пропонувала роботу, вимагала продовжувати бізнес. Незгодних забирали «на підвал». Обов’язково били. Когось відпускали, когось перевозили до херсонських катівень. 

Вікторія та Сергій вирішили, що час їхати. Шість діб провели у Василівці, поки отримали дозвіл на виїзд. Вікторія: “А вже як побачили український стяг на заході сонця, зраділи. Я сиділа в машині і плакала. Уже вільні…»

Через Запоріжжя подружжя доїхало до Волині, де мешкали родичі чоловіка. Нині вони живуть у своєму старенькому будиночку, за 40 кілометрів від Луцька. 

 «Ми придбали будинок узимку. Усередині плюс п’ять. Без зручностей, без води, газу… Сергієві родичі нам дуже допомогли. Принесли, хто що міг. Навіть качки, кури, вівці дали на господарство. Навесні виорали город, заклали сад, робимо ремонт. Я викладаю українську мову та літературу онлайн, у рідному Скадовському ліцеї. Інколи пишу матеріали для різних видань. Знову відроджую газету «Скадовська палітра», яку змушена була закрити через окупацію.

На новому місці маємо свій куточок раю на землі, де спокійно і затишно і хтозна скільки доведеться прожити. Адже нам обом за шістдесят… Як і всі українці, молимося за свою країну, за наших захисників, за Перемогу України. І дуже сумуємо за рідним містом і морем».

286
Теги: домівкаЛуцькпереселенціСенько ВікторіяСкадовськХерсонщина
Волкова Світлана

Волкова Світлана

Рекомендовані історії

«Нам дуже важливо, щоб наступне покоління не отримало у спадок від нас цю війну», Марія Берлінська. Фото hromadske.

«Війну такого масштабу може виграти лише все суспільство»

Автор: Лісова Світлана
30.06.2025
0

Своїм поглядом на війну в Україні, її тривалістю та перспективами в інтерв’ю виданню Zaxid.net поділилася Марія Берлінська, українська громадська діячка...

Приміщення школи, яку так любили і учні, і вчителі, сьогодні зруйноване. Фото з архіву Світлани Ткаченко.

«Я дивилася окупанту в очі й говорила українською»

Автор: Щегельська Олена
28.06.2025
0

Селище Білий Колодязь Вовчанської громади на Харківщині розташоване всього за 14 кілометрів від російського кордону й за 10 кілометрів від...

На фото: Дарина Трач відкрила власну кав’ярню 11 серпня 2024 року. Фото з домашнього архіву.

Казкова оаза, де можна перекусити, погратися та розважитися

Автор: Волкова Світлана
27.06.2025
0

Про власний бізнес родина Трач з Кривого Рогу мріяла давно. Хотіли відкрити щось своє, невеличке, але щоб приносило і задоволення,...

Чимало наших громадян досі залишаються у російській неволі. Після повернення додому їх чекає довгий процес адаптації.

Приниження, знущання та тортури: через що проходять українці у російських катівнях

Автор: Волкова Світлана
26.06.2025
0

«90 відсотків опитаних українських військових, яких визволили з полону рф, свідчать про порушення умов утримання у тій чи іншій формі....

Наступна публікація
Тетяна з сином та домашньою Муркою якось здійснили мрію пораненого бійця

До шпиталів – зі смаколиками

Підписатися
Увійти
Сповістити про
guest

guest

0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі

Рекомендоване

Чай з гілок – смачний та ароматний

Чай з гілок – смачний та ароматний

05.04.2024
Великоднє меню. Фото: village-life.biz

Великоднє меню

16.04.2025
Передплатити друковані видання
  • Суспільство
  • Життєві історії
  • Здоров’я
  • Новини
  • Люди
  • Домашні улюбленці
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Обійстя
  • Поради
  • Сімейне дозвілля
  • Гороскопи

Популярні статті

  • Усміхненим і життєрадісним Віктор назавжди залишиться в пам’яті рідних.

    «Навіщо Бог забрав мого тата? Навіщо йому стільки тат?..»

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Пряжене молоко можна приготувати вдома

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Червоні очі у поросят

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Гуска може не нестися через холод і нестачу їжі

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • В тренді
  • Коментарі
  • Останні
Усміхненим і життєрадісним Віктор назавжди залишиться в пам’яті рідних.

«Навіщо Бог забрав мого тата? Навіщо йому стільки тат?..»

16.12.2024
Пряжене молоко можна приготувати вдома

Пряжене молоко можна приготувати вдома

29.03.2024
Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

21.12.2023
Щоб уникнути хвороб поросят, треба використовувати тільки якісну підстилку, своєчасно видаляти гній з приміщення. Фото: media.istockphoto.com

Червоні очі у поросят

23.04.2024
Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

2
Відбулася «гаряча лінія» про пенсії, субсидії та пільги (питання-відповіді)

Відбулася «гаряча лінія» про пенсії, субсидії та пільги (питання-відповіді)

1
Другокласник Тимофій Ковалевський видав книгу казок, щоб підтримати ЗСУ

Другокласник Тимофій Ковалевський видав книгу казок, щоб підтримати ЗСУ

1
«Зараз потрібно приділити увагу сім’ям, родинам військових. Адже цивільні страждають більше, ніж військові», – каже Денис Дудник. Фото з архіву Дениса Дудника.

«Кожен українець має навчитися надавати психологічну допомогу»

1
«Нам дуже важливо, щоб наступне покоління не отримало у спадок від нас цю війну», Марія Берлінська. Фото hromadske.

«Війну такого масштабу може виграти лише все суспільство»

30.06.2025
Гороскоп на 30 червня-6 липня 2025 року.Фото:1prof.by

Гороскоп на 30 червня-6 липня 2025 року

29.06.2025
Приміщення школи, яку так любили і учні, і вчителі, сьогодні зруйноване. Фото з архіву Світлани Ткаченко.

«Я дивилася окупанту в очі й говорила українською»

28.06.2025
Фото ілюстративне pixabay.com

Якщо вода залишила осад

28.06.2025

Архів

  • Червень 2025 (46)
  • Травень 2025 (50)
  • Квітень 2025 (57)
  • Березень 2025 (52)
  • Лютий 2025 (53)
  • Січень 2025 (57)
  • Грудень 2024 (63)
  • Листопад 2024 (46)
  • Жовтень 2024 (48)
  • Вересень 2024 (71)
  • Серпень 2024 (55)
  • Липень 2024 (55)
  • Червень 2024 (43)
  • Травень 2024 (82)
  • Квітень 2024 (163)
  • Березень 2024 (85)
  • Лютий 2024 (36)
  • Січень 2024 (25)
  • Грудень 2023 (25)
  • Листопад 2023 (3)
  • Жовтень 2023 (8)
  • Вересень 2023 (12)
  • Серпень 2023 (17)
  • Липень 2023 (6)
  • Червень 2023 (9)
  • Травень 2023 (13)
  • Квітень 2023 (4)
Логотип

© 2023 «Сімейна газета». Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України. Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови встановлення активного посилання на джерело в першому абзаці тексту.

Зв'язатися з нами: info@simeika.com

  • Суспільство
  • Життєві історії
  • Здоров’я
  • Новини
  • Люди
  • Домашні улюбленці
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Обійстя
  • Поради
  • Сімейне дозвілля
  • Гороскопи
  • Автори та редактори сайту
  • Контакти
  • Про нас
  • Редакційна політика
  • Політика конфіденційності

© 2023 - 2024 ТОВ «Видавництво "Є"». Усі права захищені.

З поверненням!

Sign In with Facebook
Sign In with Google
Або

Увійдіть до свого облікового запису нижче

Забули пароль?

Отримати свій пароль

Будь ласка, введіть своє ім'я користувача або email, щоб скинути пароль.

Увійти
  • Вхід
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика

© 2023 - 2024 ТОВ «Видавництво "Є"». Усі права захищені.

wpDiscuz