У певних місцях рівень води у Дніпрі впав на чотири метри. І суша відкрила нам старовинні артефакти: від стародавніх стріл до затоплених мостів.
Унікальні знахідки, які тисячоліттями зберігала повновода річка, виявила археологічна експедиція біля греблі ДніпроГЕС. Фахівці Національного заповідника «Хортиця» спільно з представниками «Укргідроенерго» дослідили скелі, відомі як Три стоги, або Три брати, які вперше за десятиліття стали доступними через зниження рівня води.
Вам також може сподобатися
Під час перших годин розвідки археологи знайшли фрагменти посуду мідно-кам’яного віку, якому понад шість тисяч років, черепки часів бронзи, уламки античної амфори, кістки тварин, частину старовинного якоря, а також три загадкові чорні камені, схожі на Чорний камінь із музею на Хортиці, якому приписують магічні властивості.
Одна з найцікавіших знахідок – заглиблення в камені на Середньому Стозі, відоме як «Козацька миска». За легендами, тут запорожці готували їжу. Поруч виявили ще одну, меншу миску, а на сусідньому острові Похилому – аж сім аналогічних заглиблень. Вчені не виключають, що частина з них могла мати природне походження, але є ознаки людського втручання у їхню форму та використання.
Запорізькі дослідники використовують «вікно можливостей», поки Дніпро скинув воду через рашистську агресію, для вивчення форсування річки під час Другої світової – у 1943-му. А також доби Запорозького війська – так званого Великого Лугу. Це історична назва місцевості, на якій було розташоване Каховське водосховище. Колись тут розташовувалися велетенські річкові плавні площею в 170 тисяч гектарів. Цю територію затопили у 1950-х роках. Після підриву російськими військами Каховської ГЕС вода зійшла і дно водосховища оголилося. Зараз на цій місцевості можна побачити плавні, луки, лимани й острови – майже те, що колись до затоплення.
Працівникам Національного заповідника «Хортиця» вдалося підняти з обмілілої річки скляну гранату, монети, уламки стародавнього посуду, кірки, піхотні фузеї (вид рушниці), предмети побуту та чотири якорі. Фрагмент керамічного горщика, який датується 4300 роком до нашої ери, міг мати об’єм до 20 літрів, зазначив науковий співробітник заповідника Олег Тубольцев.
Одна з монет – денарій Фаустина I. Вона срібна, часів Римської імперії, карбувалась після 141 року нашої ери. На одній стороні зображено імператрицю Фаустину, на іншій – римську богиню вічності. Інша монета – «Анонімний фоліс» доби Київської Русі. Карбували її з 976 по 1024 роки, за часів правління імператорів Василя II та Костянтина VII. На одній стороні зображено погрудний портрет Ісуса Христа, а з іншої є напис «Ісус Христос – цар царів».
Також Дніпро «віддав» частину грецької амфори, ґудзик XVIII століття та гарматне ядро. Серед знахідок є пізня бронза, зрубна культура, бабинська культура, середня бронза… Також ямна культура, рання бронза і епоха енеоліту – середньостогівська культура.
Однією з найбільш вражаючих знахідок є дерев’яний семиметровий човен, якому приблизно 500 років. За словами Тубольцева, його витягнули з річки за допомогою морських археологів, які зараз служать в українській армії і приїхали до Запоріжжя під час своєї відпустки. Дослідник і реставратор Андрій Денисенко з колегами знайшов під піском на дні річки десятитонну гармату XVIII століття, найбільшу гармату у російській імперії того часу.
До Нікопольського краєзнавчого музею місцеві жителі вже принесли 11 артефактів: кам’яні гарматні ядра та козацький поховальний хрест, розказує історик Мирослав Жуковський. У грудні 2023 року він повідомив, що на дні колишнього водосховища в Нікополі було знайдено, за однією з версій, металевий якір ХVІІІ століття. Знахідка має 1,2 метра завдовжки та важить 18 кілограмів.
Анатолій Волков, науковий співробітник Національного заповідника «Хортиця», розповів, що після руйнування дамби археологи знайшли кераміку бронзового віку та епохи стародавніх греків, з високою ймовірністю привезену сюди з Криму. Далі знайшли артефакти, пов’язані з Київською Руссю та кримськотатарською торгівлею, а також частини кораблів і зброї часів козацтва та російської імперії.
Загалом протягом кількох місяців фахівці Національного заповідника «Хортиця» виявили понад дві тисячі унікальних оригінальних артефактів. Проте зараз археологічні дослідження на цій території під забороною через активні бойові дії, каже історик.
«Знахідки найрізноманітніші – від найдавніших: неоліту – часів дніпро-донецької культури, часів скіфів, грецьких торгових зв’язків скіфів, сарматів, готів – до прадавніх слов’ян, тюрків і запорозьких козаків. Всі предмети матеріально-духовної культури – все це може очікувати археологів, істориків під час пошуків, коли закінчаться активні бойові дії», – переконаний Мирослав Жуковський.
Українська влада вже схвалила постанову про проєкт відновлення Каховської дамби – крок, необхідний для забезпечення регіону водою, але можливий лише за умови відступу російських військ. Археологи кажуть, що не можна втрачати часу, і стверджують, що до проєкту необхідно включити наукові дослідження.
