Білий лелека – священний птах, символ сімейного затишку, вірності, продовження роду. Лелече гніздо на подвір’ї – знак удачі, захист від пожежі та блискавки, запорука добробуту. А ще кажуть, що лелеки селяться лише біля добрих людей. Вважається, що ці птахи приносять щастя в оселю, тому до них ставляться дуже шанобливо.
Про лелек існує багато легенд. Років двадцять тому я почув про них реальну історію. У мальовничому селі на Поділлі зростав і мужнів один хлопець, який з дитинства дуже любив птахів, зокрема лелек. Він пройшов усю війну, повернувся в рідне село з бойовими нагородами. Односельці його шанували. Чоловік сумлінно працював у колгоспі, згодом одружився на гарній дівчині. Молода сім’я жила дружно, в злагоді і любові. Все було добре, окрім того, що подружжя не мало дітей. Спливло багато часу відтоді, як закохані стали на весільний рушник, а дитячого сміху в хаті так і не було чути. Якось господар, обрізавши гілля на ясені, що ріс на подвір’ї, закріпив на верхівці дерева колесо від воза. Сусідам пояснив: «У вас є діти, а у нас із дружиною немає. Нехай хоч лелеки залишаться на пам’ять».
І дійсно, незабаром на цьому обійсті поселилися лелеки, які щороку поверталися. Дбайливе подружжя стежило за птахами. Якось одне пташеня випало з гнізда. Чоловік заніс його до хати, годував, і потім воно полетіло… Давно вже немає на світі цієї працелюбної пари. А птахи ще довго прилітали і прилітали, ніби нагадували односельцям про те, що на цьому місці жила гарна сім’я.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.



















