За останні десятиліття справжньою загрозою для бджільництва стало одне з найнебезпечніших захворювань бджіл – вароатоз. Які основні ознаки цієї хвороби? Які методи боротьби та профілактики вароатозу? Про це та інше розмовляємо головою громадської організації «Спілка бджолярів Бершадщини», що на Вінниччині, Станіславом Демидовом.
– Станіславе Миколайовичу, що може слугувати джерелом зараження бджолиних сімей кліщем вароа?
Вам також може сподобатися
- Основним джерелом зараження є бджоли та бджолині сім’ї, уражені кліщем Varroa destructor. Кліщ легко поширюється між сім’ями під час контакту бджіл. Це відбувається при блуканні та залітанні бджіл у чужі сім’ї, під час роїння, а також при перенесенні заражених рамок. Особливо інтенсивно поширення може відбуватися під час масового медозбору. Наприклад, на соняшнику на одному суцвітті одночасно працює багато бджіл з різних сімей. Такі контакти створюють можливість для переходу кліща з однієї бджоли на іншу. Тому проблема вароа стосується не лише окремої сім’ї чи одного пасічника. Якщо в районі є закліщені сім’ї, вони можуть бути джерелом повторного зараження для інших пасік.
– Які основні ознаки ураження бджіл кліщем вароа?
– На початкових етапах зараження сім’я може зовні виглядати цілком нормально. Саме це і є однією з найбільших небезпек вароа: коли пасічник уже бачить явні ознаки ураження, рівень закліщеності може бути дуже високим. При значному ураженні сім’я слабшає, скорочується кількість бджіл, з’являються деформовані або безкрилі бджоли, які можуть повзати біля льотка і не здатні нормально літати. Кліщів можна побачити на дорослих бджолах, а при огляді розплоду – у запечатаних комірках. Уражена сім’я погано розвивається, втрачає значну частину молодих бджіл, а восени може різко ослабнути. Узимку така сім’я часто погано зимує і врешті може загинути.
– Як можна виявити кліща вароа?
- Найгірший варіант – чекати, поки кліщ стане добре помітним на бджолах. Контроль потрібно проводити регулярно протягом сезону. Один із практичних способів – огляд трутневого розплоду. Кліщ віддає перевагу розмноженню в запечатаному розплоді, особливо трутневому, тому при відкриванні трутневих комірок можна побачити самих кліщів та їхнє потомство. Але одного візуального огляду недостатньо. Надійніше регулярно визначати рівень закліщеності бджіл за допомогою стандартизованого тесту – наприклад, промивання проби бджіл спиртом або іншого рекомендованого методу. Важливо не тільки визначити наявність кліща, а й знати його кількість та контролювати її до і після обробки.
– Які способи боротьби з вароатозом?
- Способів боротьби кілька. Це біологічні, зоотехнічні та медикаментозні методи. Найкращий результат дає не один окремий спосіб, а їх поєднання – так звана інтегрована система боротьби з вароа. До зоотехнічних методів належать використання будівельних рамок і регулярне видалення запечатаного трутневого розплоду, оскільки саме в ньому кліщ активно розмножується. Але тільки зоотехнічними заходами проблему зазвичай вирішити неможливо. При значній закліщеності необхідно застосовувати зареєстровані ветеринарні препарати відповідно до їхньої інструкції. Використовують препарати на основі органічних кислот, ефірних олій та інших дозволених діючих речовин. Важливо не використовувати постійно одну й ту саму діючу речовину. У кліща може формуватися стійкість до препаратів, тому методи та діючі речовини бажано чергувати.
– Коли оптимально проводити лікування бджіл?
– Я вважаю, що найважливіший період – одразу після завершення основного медозбору і відкачування товарного меду. Саме після соняшникового медозбору пасічник повинен оцінити стан сімей і, за необхідності, розпочати боротьбу з кліщем. Це дозволяє зменшити кількість паразита до формування зимових бджіл. Далі необхідно контролювати результат обробки. Якщо кліщ продовжує осипатися у значній кількості або рівень зараження залишається високим, потрібно оцінити ефективність проведеного лікування та, за необхідності, застосувати інший дозволений метод. Окреме значення має пізньоосіння або зимова обробка, коли в сім’ї мало або зовсім немає запечатаного розплоду. Наприклад, щавлева кислота особливо ефективна саме в період відсутності або мінімальної кількості розплоду, тому що вона не проникає в запечатані комірки. При цьому дуже важливо використовувати готові зареєстровані ветеринарні препарати та суворо дотримуватися інструкції, а не збільшувати концентрацію чи частоту обробок на власний розсуд.
– Які профілактичні заходи необхідно проводити?
- Найперше – постійно контролювати рівень закліщеності. Навесні та влітку корисно використовувати зоотехнічні методи, зокрема, будівельні рамки для контролю трутневого розплоду. Важливо також стежити, щоб на пасіці не залишалися дуже закліщені сім’ї, які можуть стати джерелом зараження інших. Потрібно обережно поводитися з рамками та не переносити заражений розплід із однієї сім’ї в іншу без необхідності. Що стосується різних добавок до корму, наприклад, полину, то я не розглядав би їх як основний метод боротьби з вароа. Вони не можуть замінити перевірені методи контролю та лікування. Так само препарати на основі щавлевої кислоти потрібно використовувати правильно і в рекомендованій формі. Щавлева кислота добре працює проти кліща на дорослих бджолах, але не знищує кліща всередині запечатаного розплоду. Тому час її застосування має велике значення.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
