– Якість меду можна перевіряти на двох рівнях: домашніми простими методами – щоб виявити явну підробку, і лабораторно – щоб стовідсотково визначити наявність антибіотиків, пестицидів та інших хімічних речовин, – стверджує він. – Важливо: жоден домашній тест не дає стовідсоткової гарантії, що мед натуральний. Домашні «тести» з водою, сірником, йодом, хлібом тощо не можна вважати надійними. Наприклад, те, що мед розчиняється у воді, саме по собі нічого не доводить».
– Станіславе Миколайовичу, як дізнатися, чи є в меді антибіотики?
Вам також може сподобатися
– Це неможливо достовірно визначити на смак, запах чи зовнішній вигляд. Тільки лабораторний аналіз. Усі меди перевіряють лабораторії при здачі, а тому пасічники, що їх здають, прискіпливі до використання будь-яких ветеринарних препаратів.
– Давайте більш детально поговоримо про контроль якості меду в домашніх умовах.
– Якщо говорити саме про домашню оцінку якості меду, без лабораторії, то можна перевірити досить багато. Але важливо розділяти ознаки якісного меду та тести на «сурогат» – популярні тести з йодом, водою чи сірником не є достовірними.
Основні показники, за якими можна оцінити вдома якість меду:
* запах. Натуральний мед має характерний квітковий, восковий або сортовий аромат. Запах карамелі може свідчити про сильне нагрівання. Кислий або спиртовий запах – можлива ферментація;
* смак. Солодкий, характерний для конкретного меду, без стороннього присмаку. Не повинно бути хімічного, карамельного чи різко кислого присмаку. Смак сам по собі не доводить натуральність;
* консистенція. Однорідна; рідкий мед – в’язкий, без надмірної водянистості;
* колір. Від світло-жовтого до темного – залежить від виду меду; сам по собі колір не визначає якість;
* кристалізація. Кристалізація – нормальна властивість натурального меду. Соняшниковий мед зазвичай кристалізується швидко й утворює дрібні або середні кристали. Рідкий мед не обов’язково є фальсифікованим – він може бути свіжим або підігрітим;
* піна, газ, кислий запах. Відкрийте банку й понюхайте мед. Поява піни, бульбашок, газу, кислого запаху – ознака можливого бродіння. Такий мед краще не продавати як харчовий;
* вода. При кімнатній температурі натуральний зрілий мед зазвичай достатньо в’язкий. Якщо він дуже рідкий і швидко стікає, як сироп, варто перевірити його рефрактометром. В’язкість не є доказом натуральності, бо сильно залежить від температури та сорту;
* домішки. У меді не повинно бути шарів незрозумілого походження. Невеликий осад пилку, частинки воску після відкачування можуть бути природними. Великі сторонні домішки – ознака поганого очищення. Якщо мед дуже перегрівали, він може втрачати частину природних властивостей, а показник HMF підвищується. (HMF – це 5-гідроксиметилфурфурол (5-HMF), хімічна сполука, яка утворюється в меді переважно під час нагрівання та тривалого зберігання.) Вдома HMF точно визначити неможливо – для цього потрібна лабораторія.
Щоб пасічнику в домашніх умовах реально контролювати якість меду, насамперед необхідно придбати медовий рефрактометр, який показує вологість меду. Для продажу меду особливо важливо контролювати саме вологість.
Є такий простий домашній огляд: набрати мед ложкою і повільно переливати назад у банку. Зрілий мед зазвичай утворює товстий безперервний струмінь, а не стікає, як вода. Але цей спосіб лише орієнтовний – температура меду та його сорт сильно впливають на в’язкість.
Популярний спосіб – додавати йод і дивитися, чи стане мед синім. Це ненадійний тест на сироп. Він може виявити деякі крохмальні домішки, але не визначає більшість сучасних сиропів. На жаль, надійного домашнього тесту немає. Сучасні сиропи можуть бути дуже схожими за смаком, кольором і консистенцією на мед. Для достовірної перевірки потрібна лабораторія, особливо якщо йдеться про продаж великої партії.
Варто пам’ятати: антибіотики, пестициди, важкі метали та залишки ветеринарних препаратів неможливо достеменно визначити за смаком, запахом, кольором чи домашніми реакціями.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
