Ветеран Олег Головатюк розвиває крафтове виробництво соняшникової олії. Після повернення з війська він отримав державний грант, щоб розширити можливості сімейного господарства у селі Красноставці на Кам’янеччині. Там займається переробкою соняшника вже понад три роки.
Зі слів ветерана, сьогодні потужності цього виробництва дозволяють виготовляти до 500 літрів олії на день. Продукція випускається під власною торговою маркою, а сам Олег дедалі частіше замислюється над масштабуванням власної справи. Проте зізнається, ще кілька років тому все довелося опановувати «з нуля».
Вам також може сподобатися
«Починалося з того, що не знаєш нюансів, не знаєш річного циклу, немає постачальників, збуту, досвіду переробки. Всього немає», – розповідає Олег.
За освітою Олег Головатюк – менеджер організацій, випускник Тернопільського технічного університету. До повномасштабної війни він працював у продажах, казначействі, займався встановленням домофонів та виробництвом будматеріалів. Коли країна потребувала захисту, він одягнув військову форму і взяв до рук зброю. У 2014-2015 роках був в АТО, а з початком повномасштабного вторгнення – обороняв батьківщину, ставши до лав 8 окремого полку спецпризначення. Через півтора року чоловік демобілізувався і, повернувшись додому, вирішив, що хоче зосередитися на господарстві.
«Було у нас кілька гектарів землі. Посіяли соняшник. А у тестя якраз було приміщення олійного цеху. Та й так подумав, що будемо робити олію. Вирішив звернутись до банку, щоб взяти кредит на розвиток справи, а там розповіли, що можна отримати грант. Отримав 250 тисяч гривень підтримки», – згадує власник ветеранського бізнесу.
Сьогодні, каже Олег, виготовляють два види олії – сиродавлену і духмяну. Це жива олія, яку виготовляють за технологією холодного віджиму. «Вона віджимається механічним способом, за температури до 50 градусів. Це дозволяє зберегти всі наявні у соняшнику корисні речовини та мікроелементи. Сиродавлена олія є універсальною і для салатів, і для смаження. А духмяна олія – з додаванням смаженого зерна, більше салатний варіант», – пояснює чоловік.
Згодом ділиться тим, як влаштований сам процес виробництва: «У нас є невеликий прес, який пресує олію. Потім її зливають, відстоюють, охолоджують. Потім фільтрують, знову відстоюють, після чого зливають в ємності для зберігання готової продукції. Далі олію розливають у тару, закупорюють та наклеюють етикетки».
За словами Олега, виробничий процес безперервний: поки одна партія олії відстоюється, інша проходить фільтрацію, а попередня вже може бути на етапі розливу. Продукцію продають і через магазини, і на ринку. Часто ветерана можна побачити і на крафтових ярмарках. Також, каже Олег, є покупці, які приїжджають по продукцію просто на цех.
«Зараз хотілося б працювати над тим, щоб розширити виробництво, взяти потужніше обладнання, лінію розливу, рекламу, просування. Я знаю, що продукція хороша, має попит», – каже він.
На думку ветерана, ідеальних часів для того, щоб розпочати свою справу, немає. А в умовах війни особливо важливо уміти пристосовуватись до обставин. Найважливіший секрет успішного бізнесу – наполегливість.
«Варто використовувати всі можливості, які пропонують і державні, і недержавні організації, відвідувати навчання для підприємців, звертатися по допомогу до фахівців. Попри те, що війна важка, це дуже велике вікно можливостей. Дуже багато є незайнятих ніш», – каже Олег.
Катерина КОРНІЙЧУК.
