Віталій Іванович родом із села Грузьке Гайсинського району, що на Вінниччині. Після школи служив в армії, закінчив Київський політехнічний інститут і був направлений у сусідній район, в селище Крижопіль. Працював майстром у місцевому професійно-будівельному ліцеї, нині – продавець ветеринарної аптеки. Практично все своє життя чоловік займається кролівництвом.
«Кроликів тримаю з 1979 року, перерва була лише на період служби в армії, – розповідає він. – Раніше їх тримав батько, а тепер і я. В мене родина ветеринарів, а один із родичів, Василь Маркович Безсмертний, відомий вчений в галузі ветеринарних наук, був директором Тульчинського технікуму ветеринарної медицини. Я з дитинства люблю тварин. Тримав нутрій, птицю, зокрема курей породи брама. Багато років займаюся кролівництвом. Читав спеціальну літературу, про цих тварин знаю багато, всі тонкощі їх вирощування, та й практика вже велика. Маю невелику ферму кролів, тримаю в середньому до п’ятисот голів, є п’ятдесят робочих кролематок. Нині вирощую кролів чотирьох порід: каліфорнійська, бургундська, хілла і полтавське срібло.
Вам також може сподобатися
Віталій Іванович кроликів утримує надворі під спеціальним навісом, який обгороджений шиферним, жерстяним парканом, щоб не продувало тваринок. Для забезпечення додаткового захисту від сонця або вітру використовує сітку. Клітки у господаря металеві, накриті пласким шифером, підлога – сітчаста. «Мої кролі на сітковому утриманні, тварини не хворіють, нормально почуваються, плодяться тричі на рік, за будь-якої погоди виживання – 80 відсотків, – запевняє кролівник. – Кожна кролиця приводить від шести до дванадцяти кроленят, найплодовитіші – кролематки породи хілла.
Кажуть, найкращі друзі кролівника – чистота й дезінфекція, а ще – вчасно проведена вакцинація. Віталій Бідаченко профілактиці хвороб кролів приділяє велику увагу. «Мої тварини в основному не хворіють, – стверджує він. – З 21-го дня життя кролика з інтервалом два тижні п’ять-шість разів випоюю молодняк комбінованим антибактеріальним препаратом. Це дуже важливо, адже кишківник у кролика формується до трьох місяців».
Кролики, як відомо, можуть їсти протягом доби безперервно. Щоб вони могли давати хороше потомство, м’ясо і шерсть, годувати їх потрібно збалансовано. «Кролів годую вранці і ввечері, – продовжує розповідь Віталій Іванович. – У мене великий город, зерно, якого йде дуже багато, теж купую. Даю кролям ячмінь, овес, малий відсоток пшениці і кукурудзу. До слова, лактуючим самкам кукурудзу не даю, бо вона важка, жирна й виходить густе молоко, що не дуже добре для кроленят. Основне – щоб був хороший запас сіна. У мене є спеціальне приміщення, де я його складаю. Сіно не тюкую, бо так воно втрачає якість. Заготовляю його з люцерни, невелику кількість – з різнотрав’я, горохлянки, ячмінки. Коренеплодами тварин не годую, даю сіль і молочну кислоту. Поїлки є літнього і зимового варіантів».
З господарством на кролефермі Віталій Бідаченко справляється сам, допомагає і дружина. Господар реалізує маточне поголів’я, а також смачне, дієтичне м’ясо у невеликій кількості, рідше – шкури, які чомусь не завжди ціняться.
«Кролів утримувати мені в радість, бо це моя улюблена справа, я живу цим», – запевняє співрозмовник.
Віталій Іванович регулярно бере участь у виставках-ярмарках декоративної птиці і сільськогосподарських тварин у Києві, Тернополі, Вінниці, Умані, Тульчині, Бердичеві, Козятині та в інших містах і територіальних громадах. Його гарні, доглянуті кролі завжди привертають увагу відвідувачів.
Нині з усіх галузей тваринництва чи не найвигіднішим з точки зору фінансових і трудових витрат є кролівництво. Тож чимало господарів, які не мають кроликів, замислюються над тим, щоб їх завести. Віталій Бідаченко рекомендує брати тварин у перевіреному господарстві. Кролики мають бути здоровими, щепленими. Для того щоб досягти успіху в кролівництві, варто запастися необхідними знаннями, дотримуватися технології розведення, збагатитись практичним досвідом, але найголовніше – любити тварин.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
